Нормативість кримінального права: визначення та ідентифікаційні ознаки

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню нормативності кримінального права як фундаментальної властивості та закономірності функціонування кримінально-правової системи. Обґрунтовується, що нормативність виступає однією з базових характеристик кримінального права, яка визначає його здатність виступати ефективним засобом упорядкування суспільних відносин шляхом встановлення загальнообов’язкових моделей належної та забороненої поведінки. У роботі здійснюється теоретичний аналіз співвідношення нормативності кримінального права з такими ключовими категоріями кримінально-правової науки, як кримінально-правове регулювання, норми кримінального права, функції та принципи кримінального права.

Доведено, що нормативність кримінального права не може бути зведена виключно до наявності системи кримінально-правових норм, оскільки вона відображає більш глибинну сутність кримінального права як інституціонального та системного утворення. Показано, що норми кримінального права виступають концентрованим проявом нормативності, тоді як функції кримінального права відображають її динамічний, діяльнісний аспект. Особливу увагу приділено аналізу принципів кримінального права, які у своїй сукупності акумулюють нормативність кримінального права та відображають найбільш загальні закономірності його функціонування.

У статті обґрунтовується, що нормативність кримінального права проявляється через процес юридизації соціальних цінностей, їх закріплення, ранжування та перерозподіл у кримінальному законодавстві, а також через функціонування механізму кримінально-правового регулювання. На підставі проведеного дослідження сформульовано авторське визначення нормативності кримінального права та визначено її основні ідентифікаційні ознаки. Зроблено висновок, що нормативність кримінального права виступає одночасно його властивістю та закономірністю, яка забезпечує системність, узгодженість і функціональність кримінально-правового регулювання суспільних відносин, а також слугує теоретичною основою процесів криміналізації, декриміналізації, пеналізації та депеналізації.