Стан та можливі заходи запобігання вуличній насильницькій злочинності в Україні: зведені результати експертного опитування

Анотація

Проаналізовано результати емпіричного дослідження вуличної насильницької злочинності, проведеного методом експертного опитування працівників Національної поліції України, прокуратури, Служби безпеки України, адвокатури, судової системи та пробації. З’ясовано найпоширеніші сценарії епізодів вуличного насильства, охарактеризовано осіб, які найчастіше зустрічаються серед вуличних правопорушників та серед потерпілих від вказаної групи правопорушень. Зауважено певну сталість «портрету» вуличного насильницького злочинця, що є більш архаїчним, порівняно з більш сучасним проявом – «онлайн» криміналітету. Наведено міркування щодо просторово-часової та сезонної динаміки вуличної насильницької злочинності, а також фактор впливу психоактивних речовин на неї. З’ясовано фахову думку щодо непрямого впливу Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 03.03.2022 № 2114-IX на динаміку вуличної насильницької злочинності. На основі відповідей експертів наведено проблемні аспекти досудового розслідування. Узагальнено найпоширеніші причини недопустимості доказів та пов’язані з питаннями кваліфікації складнощі. Наведено думку експертів щодо впливу введення комендантської години на рівень вуличного насильства, а також стабілізаційних відключень вуличного освітлення. З’ясовано, які загальносоціальні, спеціально- кримінологічні заходи та індивідуально-профілактичні методи могли б потенційно знизити рівень вуличного насильства. Висвітлено думку фахівців щодо валідності урбаністичної профілактики вуличної злочинності, зокрема дієвість ключових положень «теорії розбитих вікон», CPTED, контраверсійної методики планування громадського простору «ворожа архітектура». З’ясовано думку експертів щодо ефективності систем «Розумне місто», «Безпечне місто» з огляду на оперативний досвід інтегрування. Зауважено певні розбіжності між результатами опитування та офіційними статистичними даними Генеральної прокуратури. Підтверджено гіпотезу про значення просторового середовища міста як детермінаційного фактора вуличної злочинності.