Світоглядно-ціннісний вимір правової доктрини: теоретико-правовий аналіз

Анотація

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз світоглядних і ціннісних засад правової доктрини як особливого інтелектуального явища правової реальності. Обґрунтовано, що правова доктрина не зводиться ані до сукупності наукових поглядів, ані до форми професійного коментування права, а є цілісною системою ідей, принципів, підходів і концептуальних орієнтирів, які здатні впливати на правотворчість, тлумачення норм, правозастосування та формування правової культури. Доведено, що в сучасних умовах посилення ролі верховенства права, прав людини, євроінтеграційних процесів і трансформації юридичної методології особливої ваги набуває вивчення не лише формально-юридичних, а й аксіологічних та світоглядних підстав правової доктрини. Показано, що цінності і світогляд є відносно самостійними, але внутрішньо пов’язаними сегментами доктрини: саме вони визначають її змістовну спрямованість, соціальну легітимність і здатність забезпечувати концептуальне обслуговування правової системи. Встановлено, що правова доктрина формується на перетині науки, практики, професійної юридичної культури, історичного досвіду та суспільних очікувань, а тому повинна розглядатися як динамічна форма доктринально-правової діяльності. Окрему увагу приділено співвідношенню правової доктрини з правовою наукою, ідеологією, правосвідомістю та юридичним світоглядом. Запропоновано розглядати ціннісні параметри правової доктрини як якісні характеристики, що відображають її зв’язок із фундаментальними правовими цінностями, типами раціональності, моделями праворозуміння та практикою реалізації права. Наголошено, що ігнорування цього виміру ускладнює адекватне осмислення ролі доктрини в процесах оновлення національної правової системи, гармонізації законодавства та формування стійких орієнтирів юридичної аргументації в умовах суспільних трансформацій. Зроблено висновок, що саме через світоглядно-ціннісний вимір розкривається здатність правової доктрини бути не лише формою знання, а й чинником розвитку права, державності та правової культури. Отримані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях загальної теорії права, філософії права, юридичної методології та доктринальних основ правотворення і правозастосування.