Новітні виклики у будівельних відносинах в Україні в воєнний та післявоєнні періоди

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу новітніх викликів у сфері правового регулювання будівельних відносин в Україні в умовах воєнного стану та на етапі переходу до післявоєнного відновлення економіки. Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним масштабом матеріальних збитків, тотальною потребою в науково обґрунтованому підході до правового регулювання процесів відновлення національної інфраструктури. П’ята оцінка потреб відновлення (RDNA5),оприлюднена у лютому 2026 року, визначає загальну вартість реконструкції на рівні 588 млрд доларів, що майже втричі перевищує прогнозований ВВП України у 2025 році. Дослідження ґрунтується на синтезі емпіричних даних міжнародних організацій (Світовий банк, UNDP, KSE Institute) та компаративному аналізі світового досвіду післявоєнної реконструкції. У статті виявлено п’ять критичних викликів: катастрофічне руйнування інфраструктури (72% збитків сконцентровано у шести областях), критичний кадровий дефіцит (30-40% нестачі спеціалістів, 2,4 вакансії на одного кандидата), масштабне мінне забруднення (142,000 км² потенційно-небезпечних територій), системну енергетичну кризу (втрата понад 50% довоєнних генеруючих потужностей) та значний фінансовий розрив (лише 43% потреб 2025 року покрито).Особливу увагу приділено кадровому виклику як найгострішому та найменш фінансово вирішуваному фактору, що обмежує спроможність будівельної галузі реагувати на зростаючий попит. Аргументовано, що без подвоєння будівельної робочої сили до 2032 року реконструкція буде уповільненою на 50-70% навіть за умов повного фінансування. Демінування ідентифіковано як критичну передумову будь-якої реконструкції у 72% найбільш постраждалих регіонах, де зосереджено основні збитки. Стаття обґрунтовує необхідність інтеграції п’яти стратегічних пріоритетів у правове регулювання: створення єдиного координаційного органу реконструкції, масштабної програми підготовки будівельних кадрів, прискореного розмінування через міжнародну координацію, пріоритетного відновлення енергетичної інфраструктури та запровадження прозорості антикорупційних механізмів. Практична значущість дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для удосконалення законодавства у сфері будівельних відносин на етапі переходу від воєнного до післявоєнного періоду.