Правове регулювання розвитку спортивного туризму в Україні

Анотація

Стаття присвячена загальному комплексному аналізу правового регулювання розвитку спортивного туризму в Україні в контексті сучасних соціально-економічних трансформацій, євроінтеграційних процесів та післявоєнного відновлення держави. Обґрунтовано актуальність дослідження спортивного туризму як міжгалузевого явища, що поєднує сферу туризму та фізичної культури і спорту та водночас виступає інструментом реалізації глобальних Цілей сталого розвитку, зокрема у частині зміцнення здоров’я населення, соціальної інтеграції й сталого розвитку територій. Акцентується увага, що розвиток спортивного туризму має додаткову суспільну значущість в умовах сьогодення, оскільки спортивно-туристична діяльність може виступати ефективним інструментом відновлення людського капіталу, реабілітації населення, зокрема ветеранів війни та осіб з інвалідністю, а також стимулювання сталого розвитку регіонів і територіальних громад. Водночас реалізація цього потенціалу безпосередньо залежить від якості та системності правового регулювання у сфері спортивного туризму.

Метою дослідження є визначення особливостей нормативно-правового забезпечення розвитку спортивного туризму в Україні, виявлення системних прогалин і колізій у національному законодавстві, а також обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо його вдосконалення з урахуванням європейських стандартів і принципів сталого розвитку.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, формально-юридичний, системно-структурний та порівняльно-правовий методи, що дали змогу комплексно охарактеризувати правові засади функціонування спортивного туризму і визначити тенденції подальшого його розвитку в Україні. Наукова новизна полягає у формуванні авторського підходу до визначення спортивного туризму як комплексного об’єкта правового регулювання на перетині туристичного й спортивного законодавства,  а  також  у  визначенні  пріоритетних  напрямів  гармонізації  національного законодавства відповідно до європейських стандартів безпеки, інклюзивності та сталого розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання у нормотворчій діяльності, освітньому процесі закладів вищої освіти, а також у практиці організації та управління спортивно-туристичною діяльністю.