Трансформація правничої діяльності в цифрову епоху: від герменевтики тексту до інтерпретації алгоритмів

Анотація

У статті досліджено трансформацію правничої діяльності в умовах цифровізації суспільних відносин. Акцентовано увагу на зміні інтерпретаційної парадигми сучасного правника, зумовленій переходом від домінування герменевтики правового тексту до необхідності інтерпретації алгоритмів як технічно опосередкованих носіїв нормативності. Розглядається вплив алгоритмічних систем і цифрових платформ на процеси правозастосування, публічного управління та реалізації прав, а також окреслюється роль алгоритмів у формуванні нових регулятивних ефектів de facto.

Обґрунтовано, що алгоритми в сучасних соціально-правових практиках виконують функцію «операторів нормативності», опосередковуючи доступ до публічних послуг, визначаючи пріоритетність адміністративних процедур і впливаючи на траєкторії реалізації процесуальних прав. На прикладі судової практики показано, що юридично значущі наслідки для особи можуть виникати внаслідок функціонування цифрових систем за відсутності формалізованого індивідуального адміністративного акта, що актуалізує проблему прозорості алгоритмів та ефективності правового контролю.

Наголошено на ризиках порушення людських прав унаслідок непрозорості алгоритмічних рішень, можливих дискримінаційних ефектів та делегування владних повноважень цифровим системам без належних процедур підзвітності. Обґрунтовано необхідність розвитку інтерпретаційних підходів, зорієнтованих на аналіз алгоритмічної логіки, джерел даних і вбудованих у цифрові системи ціннісних припущень. Інтерпретація алгоритмів постає як необхідний елемент забезпечення принципів верховенства права, правової визначеності, пропорційності та недискримінації.

Зроблено висновок, що трансформація правничої діяльності в цифрову епоху постає як зміна інтерпретаційної парадигми, що потребує переосмислення професійних компетентностей правника, розвитку міждисциплінарних методологічних інструментів і формування нових стандартів юридичної аргументації. Реалізація цих завдань є передумовою збереження ціннісно-нормативного виміру права в умовах зростаючої алгоритмізації публічного управління та правозастосування.