Регулювання використання штучного інтелекту в контексті міжнародного права навколишнього середовища

Анотація

У статті розглядається роль штучного інтелекту (далі – ШІ) у сфері екологічного моніторингу та сталого розвитку, а також аналізуються міжнародно-правові механізми регулювання ШІ з акцентом на охорону навколишнього середовища. Проаналізовано сучасні міжнародні акти та ініціативи у цій галузі (рекомендації ЮНЕСКО, ЮНЕП, інших органів системи ООН, Ради Європи, законодавство ЄС, міжнародні екологічні договори) і визначено, якою мірою вони враховують екологічний вимір.

В статті стверджується, що роль ШІ в екологічному моніторингу та сталому розвитку має комплексний характер. ШІ є важливим інструментом для швидкого та точного реагування на виклики довкілля, удосконалення систем раннього попередження та підтримки екологічно орієнтованого управління. Водночас самі системи ШІ мають бути екологічно відповідальними – з урахуванням їхнього енергетичного, вуглецевого та водного сліду, впливу на ресурси й утворення електронних відходів. Максимізація позитивних можливостей і мінімізація екологічних ризиків ШІ потребує належного регулювання, у першу чергу на міжнародному рівні, оскільки ані екологічні проблеми, ані цифрові технології не визнають державних кордонів. Автор зауважує, що міжнародне право має передбачити такі інструменти регулювання, які враховуватимуть потенційні ризики та переваги ШІ для різних сфер людської діяльності, зокрема природоохоронної, а також які закріплюватимуть ефективні механізми попередження та реагування на можливі правопорушення з боку різних субʼєктів національного і міжнародного права, включно з механізмами міжнародно-правової відповідальності.

Окрему увагу приділено викликам і перспективам формування норм міжнародного екологічного права щодо використання ШІ. Зроблено висновки про необхідність інтеграції принципів охорони довкілля у глобальне регулювання ШІ та окреслено напрямки подальшої співпраці держав і міжнародних організацій для забезпечення сталого та безпечного розвитку технологій ШІ. Актуальним є формування нового напряму міжнародного екологічного права, який інтегрує принципи відповідального використання технологій, прозорості даних, запобігання шкоді довкіллю та етичної відповідальності розробників ШІ. Автор надає перелік ключових напрямів подальшого розвитку міжнародно-правового регулювання в цій сфері.