Актуальні проблеми правового регулювання безпеки космічної діяльності

Анотація

У даній роботі проведено аналіз проблем правового регулювання безпеки космічної діяльності, зокрема стосовно демілітаризації і техногенного забруднення космічного простору. Вказано на причини виникнення зазначених проблем, а саме, на прогалини у чинному міжнародному космічному законодавстві (зокрема в Договорі про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла від 1967 р. (Договір про космос)), які стосуються заборони використання не будь-якої зброї, а лише зброї масового знищення та ядерної зброї у космічному просторі відповідно до принципу, котрий прописаний у зазначеному Договорі про космос. А також у статті акцентовано на відсутність потужного правового забезпечення на міжнародному рівні екології космосу нормами жорсткого права (конвенційними нормами). Зауважено на те, що зазначені проблеми в сфері космічної діяльності взаємопов’язані, тобто техногенне забруднення космічного простору (створення «космічного сміття») відбувається здебільшого внаслідок руйнування (фрагментації) космічних об’єктів подвійного призначення (військового та цивільного), а екологічно небезпечне космічне середовище, у свою чергу, загрожує безпечному перебуванню людини у космосі та функціонуючим космічним об’єктам, що перебувають у космічному просторі з дослідницькими цілями, наприклад, Міжнародній космічній станції (МКС), яка вимушена постійно змінювати свою локацію, щоб уникнути зіткнення з небезпечними уламками знищених супутників та інших відпрацьованих космічних апаратів. З оглядом на проведену аналітику, обґрунтовано необхідність оновлення міжнародного космічного законодавства з урахуванням викликів сучасних реалій, і розроблення конвенційних моделей, які мають ефективно регламентуватиме забезпечення безпеки космічної діяльності в аспектах її демілітаризації та упередження збільшення «космічного сміття» шляхом встановлення законодавчих правил експлуатації та утилізації фрагментів супутників та введення мораторію на використання протисупутникової зброї прямого ураження, зокрема «ASAT». Зауважено на доцільність правової регламентації безпечного дослідження і використання космічного простору на національному рівні не лише в інтересах окремих космічних держав та їхніх приватних компаній, а з урахуванням ключового принципу міжнародного космічного права «про мирне засвоєння космосу в інтересах саме всього людства», визначеного в Договорі про космос, тому що такий позитивний підхід первинних суб’єктів міжнародного космічного права сприятиме стримуванню динаміки космічної гонки озброєння та безконтрольного збільшення «космічного сміття», що відповідає інтересам всіх країн світу.