Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови та клаузула rebus sic stantibus

Анотація

Стрімке повернення до міжнародних відносин епохи Realpolitik, за якої тенденції до збільшення впливу політики сили на міжнародні відносини становляться очевидними, змушує держави, які є потенційними об’єктами такого впливу, вдаватися до пошуку дієвих правових механізмів захисту своїх політичних та економічних інтересів в умовах докорінної зміни обставин міжнародного співробітництва. Стаття присвячена аналізу структури, змісту, обставин укладання, процедури ратифікації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови від 30 квітня 2025 р. (далі – Угода) у контексті світоглядних змін та фактичних подій, які відбуваються у сфері міжнародних інвестиційних відносин протягом двох десятиліть ХХІ століття.

Досліджено зміст окремих положень Угоди на предмет їх відповідності керівним принципам ООН з питань бізнесу та прав людини. Визначено об’єктивне підґрунтя формування сучасної світової тенденції до фундаментального перегляду існуючих міжнародних інвестиційних договорів старого покоління та їх заміну міжнародними інвестиційними договорами нового покоління. Досліджено досвід Еквадору з одностороннього припинення міжнародних інвестиційних договорів старого покоління, визначено причини та правові підстави такого припинення. Виокремлено практичні випадки застосування Конституційним Судом Еквадору повноважень щодо здійснення контролю за конституційністю укладених Еквадором міжнародних договорів через надання попередніх і обов’язкових висновків щодо їх конституційності. Проведено аналіз Закону України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови» від 08 травня 2025 р. №4417-IX на предмет наявності у тексті закону застережень/імпліцитних заяв, сформульованих до його положень. Досліджено повноваження Конституційного Суду України щодо наступного контролю за чинними міжнародними договорами та спеціального контролю за критерієм «чинності» міжнародного договору. Визначено гіпотетичні випадки правомірного застосування Україною клаузули rebus sic stantibus для припинення, зупинення дії Угоди або зміни обсягу зобов’язань України за Угодою.