Професійна культура адвоката: до визначення поняття
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.93.5.32Ключові слова:
адвокат, адвокатура, професійна культура адвоката, адвокатська діяльність, адвокатська етикаАнотація
У статті здійснено дослідження змісту поняття «професійна культура адвоката».
Зауважується, що розуміння професійної культури адвоката має вирішальне значення, оскільки воно визначає очікування та поведінку, яка вважається прийнятною в цій сфері як із точки зору окремої людини, так й із точки зору суспільства.
Застосовуючи дедуктивний метод, обґрунтовано, що професійна культура адвоката є різновидом професійної культури правника, яка, своєю чергою, є різновидом загальної культури, притаманної певному суспільству. Багатогранність останнього поняття, існування чисельних підходів до його тлумачення як певного феномену, який має аксіологічний, політичний, історичний, філософський, соціальний, духовний, культурологічний та інші контексти, зумовлює поліваріативність підходів до трактування професійної культури правника.
Професійна культура адвоката зумовлена місією, роллю та функціями адвокатури та адвокатської професії. Вона культивує та репрезентує ключові цінності, традиції, принципи, стандарти адвокатури як правозахисного та самоврядного інституту, що через наявний у нього інструментарій дбає про свій авторитет у суспільстві.
Аналіз наукових підходів дозволив дійти висновку, що професійна культура адвоката є інтегральною категорією, яка охоплює комплекс взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів різної природи та порядку: від культури окремо взятого індивіда до специфічних вимог і принципів реалізації адвокатської професії. Тому її тлумачення доцільно здійснювати з урахуванням двох рівнів.
На макрорівні професійна культура адвоката постає як явище, що відображає цінності, традиції, принципи, стандарти соціально-професійної спільноти – адвокатів та інституції, яку вони репрезентують, – адвокатури.
На мікрорівні професійну культуру адвоката слід розуміти як системну комплексну багатовимірну характеристику його особистості, що відтворює цілий набір якостей, здібностей і спроможностей, необхідних адвокату для виконання його професійних обов’язків, основу яких формують цінності, традиції та принципи адвокатської професії.
Посилання
Чорнобай О.Л. Поняття і суть комунікативної культури правника. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 807. С. 87-92. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/may/2217/016-087-092.pdf.
Слива С.С. Філософсько-правові проблеми професійної культури юриста: автореф. дис. …д-ра юрид. наук: 12.00.12. Харків, 2002. 31 с.
Аронов Я. Професійна культура юриста та її значення у юридичній практиці: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2020. 223 с.
Ануфрієнко О.А. Професійно-політична культура юристів (філософсько-правовий аналіз): дис. …канд. юрид. наук: 12.00.12. Київ, 2007. 215 с.
Сущенко В.М. Модель професійної культури правника: критерії та підходи. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2009. Т. 90. С. 29-33. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/bbb2821e-d9fd-44b0-ba06-e352738127db/content.
Сущенко В.М. Модель професійної культури адвоката: критерії та підходи. Юридична Газета. 01.02.2017. №4-5 (554-555). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/model-profesiynoyi-kulturi-advokata-kriteriyi-ta-pidhodi.html.
Гудима М.М. Професійна культура юриста: загальний аналіз. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2024. Вип. 86. Ч. 1. С. 52-57. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.1.7.
Класифікатор професій ДК 003:2010: затверджений наказом Держспоживстандарту України №327 від 28.07.2010 зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text.
Ємельяненко К.О. Адвокат як носій професійної правової культури суспільства. Нове українське право. 2021. Вип. 5. С.44-50. DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2021.5.6.
Аракелян М.Р. Правозахисна діяльність адвокатури: теоретико-правовий ракурс: монографія. Фенікс, 2018. 386 с.
Friedman L.M., Scheiber H.N. Legal Cultures and the Legal Profession. Bulletin of the American Academy of Arts and Sciences, 1995. vol. 48, № 5. Р. 6–13. DOI: https://doi.org/10.2307/3824301.
Basic Principles on the Role of Lawyers: the Eighth United Nations Congress on the Prevention of Crime and the Treatment of Offenders, Havana, Cuba. 07.09.1990. URL: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/basic-principles-role-lawyers.
Правила адвокатської етики: затв. Звітно-виборним з’їздом адвокатів України. 09.06.2017 р. зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text.
Добош З.А. Принципи і традиції адвокатської діяльності як фундаментальні засади функціонування адвокатури в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 3. С. 345-347. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-3/87.
Мануйлов Є.М. Правова культура юриста як основа його професіоналізму. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 3. С. 216-220. DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.30.90547.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 А. В. Божко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.