Координація діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану

Анотація

У статті досліджено особливості координаційної взаємодії правоохоронних органів України в умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року. Актуальність дослідження зумовлена тим, що воєнний стан створює специфічне правове середовище, в якому традиційні механізми координації правоохоронної діяльності потребують суттєвого переосмислення та адаптації до екстремальних умов функціонування державних інституцій. Проаналізовано конституційно-правові та законодавчі основи координації, зокрема положення Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Закону України “Про прокуратуру”, Закону України “Про військово-цивільні адміністрації”, а також профільного законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та Національної поліції. Досліджено багаторівневу структуру системи координації правоохоронної діяльності в умовах воєнного стану: на загальнодержавному рівні – через Раду національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України; на регіональному рівні – через обласні та Київську міську військові адміністрації; на відомчому рівні - через координаційну роль прокуратури у сфері протидії злочинності. Окремо висвітлено координаційну взаємодію в розрізі діяльності Офісу Генерального прокурора, СБУ, Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Національної гвардії України. Виявлено ключові проблеми міжвідомчої взаємодії, серед яких: дублювання координаційних повноважень різних органів без чіткого розмежування їхньої компетенції; недостатній розвиток механізмів оперативного обміну інформацією та несумісність інформаційних платформ; складнощі цивільно-військової взаємодії правоохоронних органів із підрозділами Збройних Сил України в єдиному оперативному просторі; відомча замкненість окремих структур; прогалини в нормативно-правовому регулюванні координації саме в умовах воєнного стану; недостатня інтеграція з міжнародними партнерами при документуванні воєнних злочинів. Запропоновано науково обґрунтовані шляхи удосконалення відповідних  координаційних  механізмів.  Підкреслено  значення  залучення  органів  місцевого самоврядування, волонтерських рухів та інститутів громадянського суспільства до координаційних процесів в умовах воєнного стану.