Процесуальні особливості проведення обшуку в умовах воєнного стану: сучасні законодавчі зміни та практика застосування

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз особливостей проведення обшуку житла чи іншого володіння особи в умовах воєнного стану відповідно до положень ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації кримінального процесуального законодавства до умов збройної агресії, обмеженого функціонування судової системи та підвищених безпекових ризиків, що впливають на порядок здійснення слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано, що законодавчі новели, спрямовані на забезпечення оперативності досудового розслідування, водночас породжують низку теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із забезпеченням балансу між публічними інтересами держави та конституційними гарантіями недоторканності житла і права на захист. Проаналізовано дискусійні аспекти тимчасового розширення повноважень прокурора щодо надання дозволу на проведення обшуку за відсутності можливості здійснення судового контролю, можливість проведення обшуку у нічний час без критерію невідкладності, а також питання відтермінування складання протоколу обшуку до 72 годин. Звернено увагу на відсутність єдиної правозастосовної практики та чітких процедурних алгоритмів, що створює ризики зловживань і неоднакового тлумачення норм закону. У роботі сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства, зокрема: запровадження обов’язкового судового контролю post factum за рішеннями прокурора, нормативне визначення обставин «об’єктивної неможливості» здійснення повноважень слідчим суддею, встановлення обов’язку окремого обґрунтування проведення обшуку в нічний час, удосконалення порядку фіксації результатів обшуку із використанням технічних засобів та електронних процесуальних документів. Наголошено, що подальша законодавча деталізація положень ст. 615 КПК України має здійснюватися з урахуванням принципів верховенства права, пропорційності, правової визначеності та практики Європейського суду з прав людини.