Інститут відводу та самовідводу слідчого судді, судді: про деякі виклики та інструменти їх подолання
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.93.5.14Ключові слова:
відвід судді, самовідвід судді, право на відвід, обов’язок заявити відвід, зловживання правами, кримінальне провадження, судовий розгляд, конфлікт інтересів, неупередженість суддіАнотація
У статті досліджується проблематика інституту відводу (самовідводу) в кримінальному процесі України, відводу (самовідводу) слідчого судді, судді. Зокрема: тлумачення понять «права на відвід (самовідвід)» та «обов’язку заявити відвід (самовідвід)»; проблематика відводу слідчого судді, судді як виду зловживань правами учасниками кримінального провадження; проблематика самовідводу слідчого судді, судді: дихотомія «право-обов’язок»; можливість застосовувати ч. 4 статті 81 КПК України судами, які розглядають заяву про самовідвід слідчого судді, судді, як прояв проактивної «позиції» судової влади.
Чинним законодавчим регулюванням самовідводу слідчого судді, судді закладено дихотомію «право-обов’язок». Імпонує підхід, коли за наявності чітких обставин, що виключають можливість участі слідчого судді, судді, зазначених у статтях 75–76 КПК України, виникає обов’язок заявити самовідвід. Так, згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75–76 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов’язаний заявити самовідвід. Натомість тлумачення пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України – «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості» передбачає широку дискрецію, а отже – право судді заявити самовідвід. Право на самовідвід знайшло своє закріплення і у положеннях ст. 15 Кодексу суддівської етики: «Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. … Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід».
Реалізацію вказаної дихотомії «право-обов’язок», закладеної законодавцем, щодо самовідводу слідчим суддею, суддею у практичній площині опосередковано наявністю дискусійних питань. Представники інститутів громадянського суспільства, правозахисники звертають увагу на існування поодиноких випадків неналежного виконання обов’язку та користування правом самовідводу суддями. Їх можна умовно поділити на дві основні групи: ухвалення рішень в умовах невиконаного обов’язку щодо заявлення самовідводу; зловживання суддею правом на самовідвід. Потребує всебічного опрацювання професійною спільнотою закономірне питання: чи може суд, який розглядає заяву слідчого судді, судді про самовідвід, застосувати частину 4 статті 81 КПК України? Вбачається, що в основі його вирішення – моральний, комунікативний аспекти. Визначення центральним суб’єктом розбудови судової влади системи органів судової влади, представників судової влади, суддів, передбачає проактивну позицію, модерацію суспільного діалогу, які відповідають принципові «самоочищення» судової влади. Тож опрацювання практичних підходів та наукових положень, мають відповідати високим стандартам демократичних, правових держав, принципам справедливості, критеріям істинності та доцільності тощо.
Пропонуємо до наукового обговорення наступні положення. Усталений підхід щодо системного тлумачення положень статей 75–76, 81 КПК України в частині того, що вони стосуються як відводу, так і самовідводу. А також те, що тлумачення ч. 4 статті 81 КПК України кореспондується з іншими нормами чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про судоустрій і статус суддів», опосередковує можливість застосовувати ч. 4 статті 81 КПК України судами, які розглядають заяву про самовідвід слідчого судді, судді.
Посилання
Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: постанова Верховної Ради України від 28.04.1992. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 30. С. 426. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2296-12#Text.
Святоцький О. Судова влада в Україні: актуальні питання реформування. Право України. 2010. № 5. С. 30–39. URL: https://pravoua.com.ua/storage/files/magazines/files/content-pravoukr-2010-5-pravoukr_2010_5.pdf.
Сіренко В.Ф. Деякі проблеми реформування судової влади в Україні. Право України. 2010. № 5. С. 4–13. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://pravoua.com.ua/storage/files/magazines/files/content-pravoukr-2010-5-pravoukr_2010_5.pdf.
Скрипнюк О.В. Демократія: Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика). Київ: Логос, 2006. 368 с. ISBN: 966-581-740-X. URL: https://lib.oa.edu.ua/files/funds/works_oa/politics/%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8E%D0%BA%20%D0%9E.%20%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F.pdf.
Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. 600 c. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0007631.
Оніщенко Н.М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи: дис. д-ра юрид. наук: 12.00.01. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, 2002. 378 с. URL: https://uacademic.info/ua/document/0502U000387.
Оніщенко Н.М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи: монографія / відп. ред. Ю.С. Шемшученко. Київ: Юридична думка, 2008. 320 с. ISBN 978-966-8602-61-0.
Прилуцький С.В. Судова влада в умовах формування громадянського суспільства та правової держави в Україні: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.10. Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2013. 36 с. Рубрикатор НБУВ: Х891.9(4УКР); Х8(4УКР) в3.
Вільгушинський М. Й. Суди загальної юрисдикції у системі взаємовідносин із суб’єктами владних повноважень та громадськістю: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.10; 12.00.07. Національний ун-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2013. 32 с. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=JRN&S21FMT=JwU_B&S21ALL=%28%3C.%3EU%3D%D0%A5891.9%284%D0%A3%D0%9A%D0%A0%2911$%3C.%3E%29&Z21ID=&S21SRW=AVHEAD&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20.
Судова влада: монографія / І.Є. Марочкін, Л.М. Москвич, І.В. Назаров та ін.; за заг. ред. І.Є. Марочкіна. Харків: Право, 2015. 792 с. URL: https://www.academia.edu/45685597/.
Захист правосуддя. Законодавство. Коментар. Судова практика: зб. норм.-прав. актів / за ред. М.В. Оніщука; Нац. шк. суддів України. Київ: Юрінком Інтер: Буква Закону, 2018. 485 с. ISBN: 978-966-667-713-9; URL: https://jurkniga.ua/zakhist-pravosuddya-zakonodavstvo-komentar-sudova-praktika/?srsltid=AfmBOooEJs_ry58oJ3NL9ejvaD6K37btuEXr6BLCUhcD8OHe3LC8WCQX.
Булкат М.С. Теоретико-правові засади розвитку та функціонування судової влади: монографія / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Київ: Юрид. думка, 2018. 502 с. ISBN: 9786176650423; URL: https://www.academia.edu/42217474/Bulkat_m_s_teoretiko_pravovi_zasadi_sudovoyi_vladi_suchasniy_kontsept_d.
Голова ВС назвав п’ять кроків для покращення правосуддя в Україні. Укрінформ: веб-сайт. 2025. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4047650-golova-vs-nazvav-pat-krokiv-dla-pokrasenna-pravosudda-v-ukraini.html.
Кравченко С., Чернишук П. Судді мають усвідомити, що часи закритості та корпоративності судової системи давно минули. Юридична газета. 2023. № 9–10 (767–768). URL: https://yur-gazeta.com/interview/suddi-mayut-usvidomiti-shcho-chasi-zakritosti-ta-korporativnosti-sudovoyi-sistemi-davno-minuli.html.
Дроздович Н.Л. Формування внутрішнього переконання судді у кримінальному процесі України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Академія адвокатури України. Київ, 2011. 16 с. Рубрикатор НБУВ: Х893.9(4УКР)740.7:Ю9; Ю947.294. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21FMT=JwU_B&S21ALL=%28%3C.%3EU%3D%D0%A5893.9%284%D0%A3%D0%9A%D0%A0%2974$%3C.%3E%29&Z21ID=&S21SRW=dz&S21SRD=DOWN&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20.
Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09. URL: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2005. 35 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/14501.
Молдован В.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: навч. посіб. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 352 с. URL: http://radnuk.info/pidrychnuku/protses/512-moldovan/11467-2005--352-.html.
Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / заг. ред. В.Т. Маляренко, В.Г. Гончаренко; Верховний Суд України. Київ: Форум, 2003. 938 с. ISBN 966-95843-6-1. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=&S21FMT=JwU_B&S21ALL=%28%3C.%3EU%3D%D0%A5893.9%284%D0%A3%D0%9A%D0%A0%29-324.23%3C.%3E%29&Z21ID=&S21SRW=AVHEAD&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20.
Яновська О.Г. Кримінально-процесуальне право України: навч.-метод. посібник. Київський національний економічний ун-т. Київ: КНЕУ, 2003. 207 с. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_low/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=SB0.
Ткачук О.С. Судовий розгляд кримінальних справ про порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України: автореф. дис. канд. юрид. наук. Київ. 1999. 16 с. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_low/cgiirbis_64.exe.
Кримінальне процесуальне право України: навч. посібник / за заг. ред. А.Я. Хитри, Р.М. Шехавцова. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 774 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://fpk.in.ua/images/biblioteka/3bac_pravo/Krymalno-protsesualne-pravo.pdf.
Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України / за ред. С.В. Ківалова, С.І. Кравченко. Одеса: Фенікс, 2020. 924 с. URL: https://dspace.onua.edu.ua/items/6f995a96-7f0d-4217-83fe-801547652080.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. І том. Станом на 27 червня 2025 року. / За заг. ред. Стратонова В.М. Київ: Вид. «Центр учбової літератури», 2025. 740 с. URL: https://jurkniga.ua/contents/naukovo-praktichniy-komentar-kriminalnogo-procesualnogo-kodeksu-ukrayini.pdf?srsltid=AfmBOooeG2vqqCGojAWvBDxwAZ0zvK8O9DaaBy7_CH2XrFz8h2AOMfOD.
Кримінальний процес України: навч. посіб. / за заг. ред. О.П. Кучинської, Ю.В. Циганюк. 3-тє вид., допов. Київ: Юрінком Інтер, 2023. 652 с. URL: https://jurkniga.ua/contents/kriminalniy-protses-ukraini-navchalniy-posibnik.pdf?srsltid=AfmBOorFhjixQ6O1jSsviLkhjwomo4W27neFvTSyewnDi30Q3nuTSWPy
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2013, № 9-10, № 11-12, № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.
Абібуллаєв Е. Відвід слідчого судді, судді чи суду у кримінальному провадженні. Слово Національної школи суддів України. URL: https://slovo.nsj.gov.ua/index.php/ua/arkhiv-nomeriv/2016/2-15-2016/17-2016/431-vidvid-slidchogo-suddi-suddi-chi-sudu-u-kriminalnomu-provadzhenni.
Сердюк В.П., Сердюк Є.В. Актуальні питання відводів у кримінальному провадженні України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2020. № 47, том 2. С. 123–126. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc47/part_2/28.pdf.
Гринишина А.А. Узагальнення причин та обґрунтованості заяв про відвід та самовідвід, підстав їх задоволення в цивільних справах та кримінальних провадженнях за 2018 рік – І півріччя 2019 року. Судова влада України: веб-сайт. URL: https://psh.vn.court.gov.ua/sud0219/pokazniki-diyalnosti/yzag/736634/.
Прасолов В. Самовідвід в кримінальному процесі – погляд з точки зору виконання обов’язку та перетворення його у право. Судово-юридична газета. 2025. URL: https://sud.ua/uk/news/blog/349789-samootvod-v-ugolovnom-protsesse-vzglyad-s-tochki-zreniya-vypolneniya-obyazannosti-i-preobrazovaniya-ee-v-pravo.
Данілов Ю.М. Підстави для відводів суддів у кримінальному провадженні за 2023 рік. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 4. С. 742–745. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/http://lsej.org.ua/4_2024/180.pdf.
Савченко В.А., Соловій Я.І., Фелик В.І., Юрчишин В.Д. Основи кримінального процесу Федеративної Республіки Німеччина: навч. посіб. Харків: Право, 2017. 372 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://jurkniga.ua/contents/osnovi-kriminalnogo-procesu-federativnoyi-respubliki-nimechchina.pdf?srsltid=AfmBOorcarmmubHzKHfkAA8NbXlYZj-z5c67mhxK3fPfuuy4ToooHCpO.
Strafprozeßordnung. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stpo/.
База правових позицій Верховного Суду: веб-сайт. URL: https://lpd.court.gov.ua/.
Кодекс суддівської етики. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-13#Text.
Практика ГРД. Громадська рада доброчесності: веб-сайт. URL: https://grd.gov.ua/news/iak-suddi-vydaiut-svoiu-uperedzhenist-praktyka-hrd/.
Бангалорські принципи поведінки суддів. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67#Text.
Про судоустрій і статус суддів: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 М. Булкат, О. Кучинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
