Історичні аспекти та еволюція застосування технологій у досудовому розслідуванні (від 1985 року до сьогодення)

Анотація

В статті проаналізовано ключові технологічні інновації за період з 1985 р. до сьогодення, що справили вплив на методику та тактику розслідування правопорушень. На основі системного підходу досліджено трансформацію криміналістичної парадигми, яка відбулася під впливом двох фундаментальних факторів науково-технічного прогресу: біотехнологічної революції та глобальної цифровізації суспільних відносин. Ретроспективний аналіз еволюції технологічного забезпечення досудового розслідування у хронологічних межах від 1985 року до сьогодення дозволяє констатувати масштабну парадигмальну трансформацію всієї криміналістичної діяльності. Виявлено, що досліджуваний період ознаменувався переходом від традиційної моделі, орієнтованої на аналогові методи та фізичні сліди, до принципово нової системи, заснованої на молекулярній та цифровій інформації як домінантних джерелах доказової бази. Синергія генетичної та цифрової революцій стала вирішальним етапом у розвитку криміналістики, ініціювавши найглибший епістемологічний зсув – від моделі «довіри особистому досвіду та репутації експерта» до наукоцентричної парадигми «довіри об’єктивному методу».

Сучасний етап технологічної еволюції характеризується віртуалізацією доказової бази та інтелектуалізацією розшукової діяльності. Констатовано, що цифрова інформація втратила статус допоміжного елемента, перетворившись на центральну ланку розслідування, що зумовило остаточне оформлення цифрової криміналістики як самостійної галузі. Визначальною тенденцією сьогодення є масштабна інтеграція алгоритмів штучного інтелекту, машинного навчання та нейромереж, що трансформує комп’ютерні системи з пасивних інструментів обробки даних на активних «суб’єктів» досудового розслідування. Зазначений перехід змінює вектор слідчої діяльності з реактивного на проактивний, дозволяючи оперувати масивами Big Data для прогнозування та превентивного виявлення злочинних правопорушень.

Виявлено основні парадигмальні зрушення у методології та філософії досудового розслідування, спричинені впровадженням інноваційних технологій: підвищення достовірності доказової бази, подолання територіальних та темпоральних обмежень, розширення категорій розслідуваних злочинів, виникнення нових ризиків маніпуляції доказами та ризиків епістемічної непрозорості, підвищення стандартів доказування, зменшення залежності від визнання підозрюваного, забезпечення захисту процесуальних прав та відновлення справедливості, ефективності використання ресурсів, виникнення нових кваліфікаційних вимог до співробітників правоохоронних органів.