Електронні (цифрові) дані у кримінальному провадженні: від електронного сліду до доказу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.93.5.9Ключові слова:
кримінальне провадження, електронне середовище, комп’ютерні дані, криміналістичний слід, доказ, автентичність, процесуальна форма, електронний доказАнотація
Стаття присвячена дослідженню використання електронних даних у кримінальному провадженні під час кримінального процесуального доказування. Обґрунтовується, що внаслідок стрімкої цифровізації суспільних відносин виник новий об’єкт кримінального процесуального пізнання – електронний слід як єдине можливе відображення інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення в електронному середовищі. Встановлено, що недоліком законодавчого регулювання використання електронних даних у кримінальному провадженні є відсутність нормативного визначення електронного (цифрового) доказу та фрагментарне, несистемне використання термінів, пов’язаних з електронними даними у КПК України, що негативно впливає на єдність правозастосування. На підставі проведеного розмежування понять «дані» та «інформація» в загальнонауковому контексті з використанням положень міжнародних стандартів, національного законодавства та наукових підходів доведено, що змістовним наповненням електронних (цифрових) доказів та об’єктом пізнання при їх виявленні є електронні дані. Проаналізовано основні доктринальні підходи щодо тлумачення електронних (цифрових) слідів та запропоновано авторське визначення електронного сліду як даних в електронному середовищі, що містять інформацію про обставини кримінального правопорушення та виникають у результаті активної діяльності особи, так і в автоматичному режимі. На підставі аналізу судової практики, зокрема позицій Верховного Суду, зроблено висновок, що рівень законодавчого регулювання щодо використання електронних даних у кримінальному провадженні не задовольняє потреби правозастосування. У статті продемонстровано підходи українських вчених щодо тлумачення електронних доказів у кримінальному провадженні та обґрунтовано необхідність закріплення в КПК України визначення «електронного доказу» та «електронних даних». Сформульовано авторську концепцію електронного доказу як результату процесуальної трансформації електронного сліду за умови дотримання вимог автентичності, цілісності та допустимості.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651–VI / Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Бєляков К.І. Інформація в праві: теорія і практика: монографія. Київ: Видавництво «КВІЦ», 2006.116 с. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/informaciya_v_prave.pdf.
Брижко В.М. До епістемології понять «інформація», «дані» і «знання»: правовий та нормативний аспект. Інформація і право. № 3(50)/2024. С. 31-39. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.3(50).311599.
Про електронні комунікації: Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX / Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text.
Конвенція про кіберзлочинність: Конвенція Ради Європи від 23.11.2001 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/994_575.
Скрипник А.В. Використання інформації з електронних носіїв у кримінальному процесуальному доказуванні: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». 343.13. Харків. 2021. 379 с.
Коваленко А.В. Цифрові чи електронні? До питання йменування нової категорії доказів та слідів кримінального правопорушення. Застосування інформаційних технологій в правоохоронній діяльності : матеріали круглого столу. м. Харків, 14 грудня 2022 р. ХНУВС. С. 47-49. URL: http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1687.
Лукʼянчиков Є.Д., Лукʼянчиков Б.Є., Микитенко О.Б. Сліди кримінального правопорушення як джерело інформації про обставини його вчинення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Том 3 № 88. С. 291-295. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.3.43.
Метелев О.П. Гносеологічна і правова природа цифрових доказів у кримінальному провадженні. Правова позиція. 2018. № 1(20). С. 75-86. URL: http://www.legalposition.umsf.in.ua/archive/2018/1/9.pdf.
Коваленко А.В. Поняття та сутність електронних (цифрових) слідів кримінального правопорушення. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. 2022. № 4. С. 226–236. DOI: https://doi.org/10.33766/2524-0323.100.226-236.
Демидова Є.Є. Цифрові сліди кримінального правопорушення: поняття та особливості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Том 4 № 85. 2024. с. 71-75. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.10.
Караман К.В. Сучасна парадигма криміналістичного значення цифрових слідів у кримінальному провадженні. Вісник кримінологічної асоціації України. Том 35 №2. 2025. С. 224-233. DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2025.2.16
Звіт щодо України, підготовлений Офісом Програми з з кіберзлочинності на основі експертної підтримки незалежних експертів Ради Європи пана Маркко Куннапу і пана Марка Юріча «Про чинне законодавство і проекти законів, що доповнюють різні питання, пов’язані з кіберзлочинністю та електронними доказами, та вносять зміни до них» 2016/DGI/JP/3608 від 03.11.2016 року. URL: https://rm.coe.int/16806f3743.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів»: від 01.09.2020 р. № 4004. Законотворчість: база даних / Верховна Рада України. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69771.
Постанова ККС ВС від 12.06.2024 року, справа №569/1908/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741340.
Погорецький М.А. Забезпечення прав людини в цифровому доказуванні як умова реалізації принципу верховенства права та постановлення справедливого вироку. Право України. 9/2025. 2025. с. 60-74. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2025-09-060.
Смаль І.А. Теоретичні засади формування та практика застосування електронних доказів у кримінальному процесі: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». 343:13. 2025. Чернігів. 344 с.
Каланча І.Г. Докази електронної форми у кримінальному процесі України: теорія та практика: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. 343:14:004(477). 2025. Київ. 617 с.
Концептуальні основи цифровізації кримінального провадження України: монографія / за заг. ред. Н.В. Глинської; НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В.В. Сташиса Нац. акад. прав. наук України. Харків: Право, 2024. 452 с. DOI: https://doi.org/10.31359/9786178612139
Тимошенко М.О., Сіренко О.В. Електронні сліди як джерело доказів. Європейський правничий часопис, № 1/2023. с. 64-68. URL: https://irback.e-u.edu.ua/server/api/core/bitstreams/7940426f-7ee3-45da-923a-f72c02b384c0/content.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. Р. Грищук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.