Репатріація тіл загиблих військовослужбовців як виклик для судово-медичної експертизи: криміналістична оцінка трупних змін і відтворення механізму смерті

Анотація

Стаття присвячена криміналістично-процесуальному та судово-медичному аналізу репатріації тіл загиблих військовослужбовців в умовах збройної агресії як одному з найбільш складних викликів сучасного кримінального судочинства. Автори виходять із того, що масова репатріація тіл із зон активних бойових дій істотно змінює традиційні уявлення про доказування у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, оскільки в умовах обмеженого або повністю відсутнього доступу до місця події саме труп стає основним, а подекуди єдиним матеріальним носієм криміналістично значущої інформації. У статті обґрунтовується положення про особливий доказовий статус репатрійованого тіла загиблого військовослужбовця, яке пропонується розглядати як первинне джерело заміщувальної доказової інформації в умовах фактичної недоступності місця події та первинних слідів злочину.

Основну увагу зосереджено на криміналістичній оцінці трупних змін і бойових ушкоджень зважаючи на специфіку воєнного травматизму, поєднання баротравми, термічних, механічних та поліфрагментарних ушкоджень, а також впливу екстремальних факторів зовнішнього середовища на перебіг посмертних процесів. Доводиться, що війна істотно змінює морфологію тілесних ушкоджень і перебіг трупних змін, тим самим суттєво ускладнюючи застосування класичних танатологічних критеріїв та вимагаючи перегляду судово-медичних і криміналістичних підходів до оцінки прижиттєвості травм, часу та причин смерті.

Наприкінці автори пропонують поетапний алгоритм криміналістично-судово-медичної реконструкції механізму смерті репатрійованих військовослужбовців, який поєднує процесуальну фіксацію тіла як об’єкта доказування, морфологічний і танатологічний аналіз, криміналістичне моделювання дії вражаючих чинників та ідентифікацію отриманих висновків з огляду на бойову обстановку. Аргументується, що поєднання судово-медичних даних із балістичними, трасологічними та вибухотехнічними дослідженнями дає можливість сформувати доказову модель, що відповідатиме стандартам допустимості та достовірності доказів, визначеним Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) і практикою Європейського суду з прав людини.Разом з тим, наукова новизна статті виявляється у формулюванні принципу заміщувальної доказовості для воєнних кримінальних проваджень, розробці авторської моделі криміналістичної оцінки трупних змін у процесі репатріації та концептуальному переосмисленні судово-медичної експертизи як вагомого інструменту документування воєнних злочинів. Своєю чергою, практичне значення одержаних результатів пов’язується з можливістю їх застосування для вдосконалення судово-медичної та криміналістичної практики, підвищення доказової спроможності матеріалів кримінальних проваджень під час війни і забезпечення виконання державою міжнародних зобов’язань щодо ефективного розслідування насильницької смерті в умовах збройного конфлікту.