Соціальна зумовленість диференціації кримінальної відповідальності за військові службові кримінальні правопорушення за ознаками спеціального суб’єкта

Анотація

У статті піднімаються питання соціальної зумовленості саме диференціації кримінальної відповідальності за військові службові кримінальні правопорушення за ознаками спеціального суб’єкта. Військові службові кримінальні правопорушення передбачені окремими статтями КК України з огляду на їх особливу соціальну обумовленість, що визначається специфічним суб’єктним складом, підвищеною суспільною небезпекою, а також на конституційним значення сфери оборони та безпеки держави.

Специфічний суб’єктний склад – військові службові особи, які крім обов’язків, обумовлених їх статусом як службової особи (визначені у примітці 1 до ст. 425 КК України), виконують обов’язки, обумовлені їх статусом військовослужбовця, що прямо випливає з ч. 2 ст. 401 КК України. Ця, на перший погляд, очевидна специфіка спеціального суб’єкта, враховуючи «накладання» обов’язків, справді обумовлює потребу диференціації кримінальної відповідальності за ознаками спеціально- конкретного суб’єкта.

Очевидно, що не сам по собі статус особи як військової службової визначає специфіку, що лежить у основі диференціації відповідальності за цими ознаками. Важливим, головним є те, що ці обов’язки реалізуються у відповідній сфері суспільних відносин, яка відповідно до змісту положень Конституції України є вельми важливою. Відповідно до ст. 65 Основного Закону нашої держави. Таким чином, обов’язок захисту Вітчизни належить до небагатьох конституційних обов’язків громадянина, належне виконання якого, як доводить і давня і сучасна історія забезпечує саме існування української незалежної держави. Саме на забезпечення виконання цього конституційного обов’язку прямо чи опосередковано спрямоване функціонування тих сил безпеки і оборони, службовці яких є потенційними суб’єктами кримінальних правопорушень проти порядку несення військової служби, а службові особи – військових службових кримінальних правопорушень.

Цей факт, своєю чергою, обумовлює підвищену суспільну небезпеку військових кримінальних правопорушень, оскільки порушення належного порядку здійснення військовими службовими особами своїх службових повноважень у кінцевому рахунку здатне заподіяти непоправної шкоди самому існуванню України як незалежної суверенної держави. Саме тому виокремлення самостійної групи військових службових кримінальних правопорушень варто визнати достатньо соціально обумовленим.