Принцип рівності у регулюванні права на оплату праці неповнолітніх працівників

Анотація

У статті досліджується принцип рівності та заборони дискримінації як фундаментальна конституційна засада правового регулювання права на оплату праці, з особливим акцентом на правовий статус неповнолітніх працівників. Окреслена проблематика має важливе практичне значення в умовах сучасного ринку праці, де неповнолітні працівники часто перебувають у слабшій переговорній позиції порівняно з іншими категоріями зайнятих осіб.

Розкривається еволюція принципу рівності в українській конституційній традиції (від його формального закріплення в радянський період до сучасного змістовного наповнення в Конституції України, яка поєднує ідеї рівності прав, заборони дискримінації та рівного доступу до правосуддя і публічної служби).

Проаналізовано доктринальні підходи до розуміння рівності, зокрема концепції формальної рівності та рівності результатів, а також обґрунтовано неможливість досягнення фактичної рівності виключно шляхом однакового правового регулювання. Наголошено на значенні диференціації правового регулювання та позитивної дискримінації як інструментів забезпечення реальної рівності, з урахуванням індивідуальних та соціальних особливостей працівників, зокрема неповнолітніх.

Окрему увагу приділено практиці Верховного Суду у трудових спорах, у якій принцип рівності реалізується через забезпечення рівних процесуальних можливостей сторін. У міжнародно-правовому аспекті досліджено акти Міжнародної організації праці, що формують універсальні стандарти справедливої, мінімально гарантованої та недискримінаційної оплати праці. Обґрунтовано, що хоча міжнародні трудові стандарти не завжди містять спеціальні норми щодо оплати праці неповнолітніх, вони закладають обов’язок держав забезпечувати їм підвищений соціальний захист та рівний доступ до базових гарантій оплати праці.

Зроблено висновок, що принцип рівності у сфері оплати праці неповнолітніх має тлумачитися як принцип реальної рівності, який поєднує рівну винагороду за працю рівної цінності з можливістю застосування спеціальних правових механізмів для усунення фактичної нерівності.