Адміністративно-правовий режим: поняття та сутність

Анотація

Вказується, категорія адміністративно-правового режиму посідає важливе місце в системі адміністративного права, оскільки слугує теоретичним і прикладним інструментом осмислення особливостей правового регулювання суспільних відносин у специфічних умовах функціонування публічної влади. У статті визначено сутність та поняття адміністративно-правових режимів. Зокрема відзначено, що наведені доктринальні підходи, попри відмінності у формулюваннях і дослідницьких акцентах, дозволяють виявити спільний концептуальний вектор у розумінні адміністративно-правового режиму. По-перше, адміністративно-правовий режим завжди пов’язується зі сферою публічного управління та реалізацією публічно-владних повноважень, що відмежовує його від режимів приватноправового характеру. По-друге, у більшості визначень простежується ідея цілеспрямованого впливу на адміністративні правовідносини, який полягає не лише у їх упорядкуванні, а й у наданні їм певної функціональної спрямованості відповідно до завдань публічного управління. По-третє, істотною рисою адміністративно-правового режиму є його режимна селективність, що проявляється в чіткому окресленні меж дії – у часі, просторі, за колом суб’єктів або за предметом регулювання. Саме ця обставина дозволяє говорити про режим як про особливу форму організації адміністративно-правового впливу, а не про універсальний порядок регулювання. По-четверте, адміністративно-правовий режим характеризується специфічним поєднанням правових засобів, серед яких домінують зобов’язання та заборони, доповнені дозволами, процедурами та регламентами, що забезпечують керований і прогнозований характер поведінки суб’єктів публічного управління.

З урахуванням викладених доктринальних підходів і здійсненого критичного аналізу, адміністративно-правовий режим визначено як специфічний порядок правового регулювання у сфері публічного адміністрування, встановлений нормами адміністративного права, який полягає в окремому поєднанні правових засобів, способів і процедур їх реалізації та спрямований на впорядкування, цільову орієнтацію й модифікацію адміністративних правовідносин у межах визначених умов їх здійснення (у часі, просторі, за колом суб’єктів або предметом регулювання).