Проблеми визначення гендерного паритету в академічному середовищі України

Анотація

Стаття присвячена проблемам формування гендерного паритету в академічному середовищі. Сформульовано поняття академічного середовища як сукупності закладів освіти, наукових установ, наукових самоврядних організацій, їх персоналу, який перебуває у правовому зв’язку з визначеними організаціями (установами) і несе юридичну відповідальність за додержання встановлених для їх посади (виду діяльності) вимог. Проаналізовано можливості застосування індексу гендерного паритету ЮНЕСКО (GPI) для оцінювання гендерних диспропорцій в академічному середовищі.

З’ясовано, що поняття гендерного паритету в академічному середовищі можна розуміти у декількох аспектах. У статистично-кількісному аспекті він уявляє собою стан рівноваги між кількістю жінок і чоловіків у закладах освіти та наукових установах, що вимірюється за допомогою індексу гендерного паритету (GPI) як співвідношення осіб жіночої статі до осіб чоловічої статі, де показник 1,0 означає повну рівність. Поняття гендерного паритету у ієрархічно-структурному аспекті можна розуміти як відсутність вертикальної сегрегації та бар’єрів «скляної стелі», що забезпечує пропорційне представництво обох статей на всіх рівнях професійного розвитку: від здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників нижчих ланок до вищих керівних посад закладів вищої освіти та наукових установ і членства у президіях національних академій наук. У правовому аспекті гендерний паритет слід розуміти як наявність правового підґрунтя для формування і підтримання гендерного балансу в академічному середовищі, що передбачає використання диференційованих показників на різних рівнях управління у сфері освіти і науки.

До основних проблем, пов’язаних із формуванням гендерного паритету в академічному середовищі, віднесено: недосконалість існуючого правового та методологічного інструментарію, який не передбачає диференціацію залежно від рівнів академічної ієрархії; наявність тенденцій вертикальної гендерної сегрегації, для отримання валідної та надійної інформації про яку необхідним є охоплення всіх суб’єктів академічного середовища; недостатність відкритої інформації про результати гендерного аналізу суб’єктів академічного середовища, що проводиться під час оцінювання їх діяльності уповноваженими суб’єктами публічної влади.