Забезпечення кібербезпеки як складової національної безпеки: сучасні виклики та механізми протидії загрозам

Анотація

Кібербезпека є невід’ємною складовою національної безпеки, особливо в умовах стрімкої цифровізації та зростання кіберзагроз. Нині, Україна стикається з численними викликами, зокрема, з кібератаками на інформаційні системи та персональні дані громадян. Такі атаки несуть негативні наслідки, призводячи до політичної дестабілізації, економічних втрат, а також порушення прав приватних осіб. В умовах глобалізації та інтеграції цифрових технологій до всіх суспільного життя, питання кібербезпеки набуває ще більшої актуальності, оскільки держава все частіше стикаються з кіберзагрозами, що має наслідки для національної безпеки.

Актуальність дослідження цієї проблеми зумовлена необхідністю розробки ефективних механізмів протидії кіберзагрозам, удосконалення правової бази, посилення міжнародної співпраці, впровадження сучасних технологій кіберзахисту та підвищення рівня цифрової обізнаності населення. У цьому контексті особливо важливим є аналіз теоретичних підходів до визначення кібербезпеки, а також дослідження легального визначення цієї категорії в національних правових системах.

У статті досліджуються основні теоретичні підходи до визначення кібербезпеки, які відображають різноманітність поглядів вітчизняних науковців на цю проблему. Зокрема, підкреслюється важливість визначення чітких механізмів правового регулювання кібербезпеки, які дозволяють оперативно реагувати на нові кіберзагрози і забезпечити стабільність діяльності державних реєстрів.

Одним з важливих результатів дослідження є авторське визначення категорії «право на кібербезпеку». Також у статті розглядаються виклики, з якими стикалася Україна в умовах російської агресії, зокрема у контексті атак на державні реєстри. Кібератаки, що були спрямовані на критичні інформаційні системи держави, мали на меті дестабілізацію органів влади та порушення доступу до важливих реєстрів і баз даних, що створює ризики для національної безпеки.

Окрему увагу в статті приділено необхідності захисту інформації особливо вразливих категорій осіб, зокрема, військовослужбовців, ветеранів, полонених, внутрішньо-переміщених осіб .