Докази та доказування у адміністративному судочинстві: сутність та значення

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз правової природи доказів і процесу доказування у адміністративному судочинстві України з урахуванням сучасних викликів публічно-правових відносин. Розкрито сутність доказів як фактичних даних, на підставі яких адміністративний суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та перевіряє правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Нами проаналізовано нормативне регулювання доказування відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та узагальнено наукові підходи вітчизняних учених щодо визначення поняття, видів і джерел доказів. Особливу увагу приділено характеристиці основних стадій процесу доказування, а саме збиранню, дослідженню та оцінці доказів, а також ролі суду в реалізації принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи. Висвітлено специфіку розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі, що зумовлена публічно-владним характером спору та необхідністю забезпечення реального захисту прав і законних інтересів приватних осіб. Окреслено коло проблем, які виникають у практиці адміністративних судів під час збирання, дослідження та оцінки доказів. Зокрема, звернуто увагу на нерівність процесуальних можливостей сторін адміністративного спору, що зумовлена публічно-владним характером правовідносин, у межах яких відповідачем здебільшого виступає орган державної влади або посадова особа, які володіють ширшими інформаційними та організаційними ресурсами. Висвітлено труднощі доступу позивачів до необхідної інформації та документів, зокрема через затягування їх надання, посилання на службовий чи конфіденційний характер відомостей або надання неповної інформації. Також відзначено проблему неоднорідності судової практики щодо допустимості, належності та достатності доказів, що ускладнює прогнозованість судових рішень і негативно впливає на ефективність захисту прав та законних інтересів учасників адміністративного процесу. Значну увагу приділено електронним доказам, як різновиду процесуальних доказів в адміністративному судочинстві, що набули особливої актуальності в умовах цифровізації судової системи та функціонування системи
«Електронний суд». Проаналізовано поняття електронних доказів відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, їх основні види та форми існування. Окрему увагу приділено особливостям подання електронних доказів до суду, вимогам щодо їх оформлення, засвідчення електронним підписом та зберігання у матеріалах справи. Висвітлено практичні труднощі, пов’язані з установленням автентичності, належності та допустимості електронних доказів, а також проблеми їх дослідження й оцінки судом, що зумовлені технічними аспектами, відсутністю єдиних стандартів і неоднорідною судовою практикою. Зроблено висновок, що належне функціонування інституту доказування є необхідною умовою забезпечення принципів верховенства права, справедливості та ефективності адміністративного судочинства.