Ефективність забезпечення позову у адміністративному судочинстві.

Анотація

У статті на підставі комплексного аналізу розглянуто ефективність забезпечення позову у адміністративному судочинстві. Актуальність зумовлена тим, що одна зважливих якостей адміністративного судочинства – необхідність надання на початковому етапі розгляду судом адміністративної справи судового захисту позивачеві або іншим особам, на захист прав, свобод і законних інтересів яких подано позов, що гарантувало їм належний юридичний захист у сфері публічних правовідносин. Об’єкт дослідження складає комплекс суспільних відносин, що виникають при застосуванні судами забезпечення позову. Предметом дослідження є адміністративно-процесуальні норми, що встановлюють порядок застосування судами забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Методологічну основу статті формують: загальнонаукові методи пізнання правових понять (діалектичний метод пізнання, аналогія, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, формалізація, системний аналіз); спеціальні (приватно- наукові) методи дослідження – формально-юридичний, історико-правовий, метод порівняльного правознавства, метод тлумачення, юридико-догматичний, системно-структурний. Вказано, що з точки зору структурно-функціонального критерію забезпечення позову в адміністративному судочинстві є таким, що міститься в прийнятому судом протягом установленого законом строку визначенні співвідносний і пропорційний до заявленої позовної вимоги тимчасовий захід, що виражається в зупиненні повністю або в частині дії оскаржуваного рішення, інший вплив на органи публічної влади та інші суб’єкти права з метою забезпечення ухвалення остаточного рішення у адміністративній справі, та його повноцінного виконання на практиці в умовах необхідності усунення небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам і законним інтересам правам, свободам та законним інтересам позивача або невизначеного кола осіб, на захист інтересів яких подано заяву, а також ліквідації ситуації, що склалася на практиці, неможливості або надмірної скрутності здійснення захисту прав, свобод і законних інтересів зазначених осіб за відсутності необхідного судового захисту.