Принципи адаптивного нормопроєктування як основа регуляторної моделі ШІ в ЄС

Анотація

У статті досліджено принципи адаптивного нормопроєктування у сфері регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі та можливості їх імплементації в Україні. Вихідною тезою є те, що ризикоорієнтований підхід, закріплений у Регламенті (EU) 2024/1689 (AI Act), формує базову архітектуру пропорційного регуляторного втручання, однак сам по собі не забезпечує достатньої гнучкості в умовах швидкої технологічної еволюції. Встановлено, що Європейський Союз сформував цілісну систему регулювання штучного інтелекту, побудовану на чотирирівневій моделі ризиків, яка поєднує гарантії безпеки з підтримкою інновацій. Особливістю цієї моделі є системна трансформація етичних орієнтирів (прозорості, недискримінації, підзвітності та людського контролю) у юридично обов’язкові норми, що формують нормативну основу довіри до алгоритмічних систем. Дослідження дозволило виокремити ключові принципи адаптивного нормопроєктування: принцип гнучкої ескалації, за якого закон закріплює базові цілі, а деталізація здійснюється через підзаконні акти та стандарти; принцип випробування і навчання, що реалізується через регуляторні пісочниці та експериментальні режими; принцип співврядування, який передбачає участь держави, бізнесу й наукової спільноти у формуванні регуляторної політики; принцип періодичної переоцінки ефективності норм відповідно до технологічного розвитку; принцип технологічної нейтральності та узгодженості, що забезпечує інтеграцію AI Act із суміжними актами цифрового регулювання та запобігає правовим колізіям. Сукупність цих принципів формує модель, яка поєднує стабільність базових засад із гнучкістю правового реагування. Практичне значення результатів полягає у можливості використання європейського досвіду для формування інституційної спроможності нагляду за ШІ, запровадження експериментальних режимів регулювання та інтеграції стандартів ризик-менеджменту в Україні у процесі зближення з Єдиним цифровим ринком ЄС. Водночас обґрунтовано, що адаптивне нормопроєктування сприяє підвищенню регуляторної стійкості, забезпечує баланс між захистом основоположних прав і технологічним розвитком, а також створює передумови для формування довгострокової політики відповідального використання ШІ.