Публічно-правові гарантії реалізації права фізичних осіб на відшкодування шкоди, завданої державою-агресором внаслідок війни

Анотація

Статтю присвячено аналізу публічно-правових гарантій реалізації права фізичних осіб на відшкодування шкоди, завданої державою-агресором внаслідок війни, у контексті масових майнових і немайнових втрат та об’єктивних воєнних бар’єрів доступу до правових процедур. Показано, що право на відшкодування має подвійне нормативне підґрунтя – у площині міжнародної відповідальності держави та у парадигмі прав людини як складової права на ефективний засіб юридичного захисту, що вимагає практично дієвих процедур визнання, доведення, розгляду та виконання вимог.

Обґрунтовано, що реальна здійсненність відповідного права залежить від рівня «процедуризації» – перетворення матеріально-правової вимоги на керований адміністративно-правовий маршрут, придатний для роботи з великим масивом звернень. У цьому зв’язку запропоновано системний підхід до публічно-правових гарантій як до взаємопов’язаного комплексу нормативно-правових, інституційних і процедурно-організаційних гарантій, які мають забезпечувати правову визначеність, інституційну спроможність органів і реєстрів, а також доступність і передбачуваність масових адміністративних процедур.

Доведено, що процедурно-організаційні гарантії набувають ключового значення в умовах вимушеного переміщення, втрати документів, обмежень доступу до реєстрів, цифрового розриву та безпекових ризиків. Вони мають включати багатоканальність подання заяв (поєднання цифрових сервісів на кшталт «Дії» та офлайн-каналів), стандарти належної адміністративної процедури (мотивованість рішень, розумні строки, запобіжники зловживань), ефективні механізми перегляду й оскарження, а також вимогу виконуваності – переходу від рішення до реальної компенсації. Окремо акцентовано на необхідності методологічної та процедурної сумісності національних рішень і доказової бази з міжнародними компенсаційними механізмами, аби уникати повторного доведення вже встановлених обставин і забезпечувати інтеграцію вимог у міжнародний контур відшкодування.