Забезпечення адміністративно-правових засад цифровізації діяльності органів місцевого самоврядування в умовах євроінтеграції

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз забезпечення адміністративно-правових засад цифровізації діяльності органів місцевого самоврядування в умовах євроінтеграції. Обґрунтовано, що після реформи децентралізації місцевий рівень публічної влади став ключовою ланкою цифрової трансформації, оскільки саме тут громадяни найчастіше взаємодіють із публічною владою та отримують адміністративні послуги. Показано, що цифровізація сприяє реалізації принципів належного врядування Європейського Союзу, як от: ефективності та результативності, належної чуйності та прозорості. У свою чергу, це підвищує якість сервісної діяльності органів місцевого самоврядування за умови функціонування дієвого організаційно-правового механізму.

Аргументовано, що ефективне впровадження цифрових технологій в органах місцевого самоврядування можливе за дотримання трьох взаємопов’язаних умов: наявності комплексної нормативно-правової бази та уніфікованих стандартів застосування цифрових рішень; забезпечення захисту персональних даних і кібербезпеки; формування висококваліфікованого кадрового потенціалу та системної політики розвитку цифрових компетентностей. Визначено, що комплексна реалізація таких умов забезпечує стабільність функціонування цифрових технологій, підвищення якості адміністративних послуг та ефективність цифрової трансформації на місцевому рівні, що є необхідною умовою на євроінтеграційному шляху.

Вказується, що органи місцевого самоврядування імплементують норми Європейського Союзу у сфері електронного врядування, захисту персональних даних, відкритості публічної інформації та надання електронних адміністративних послуг, що сприяє гармонізації національного законодавства із правом Європейського Союзу і підвищенню ефективності публічного адміністрування на місцевому рівні. Водночас встановлено, що на практиці існує низка проблем, зокрема нерівномірність рівня цифрового розвитку територіальних громад, недостатнє фінансування заходів інформатизації, а також потреба у вдосконаленні внутрішніх механізмів кібербезпеки.