Перспективи правового регулювання обігу віртуальних активів в Україні в контексті європейської інтеграції

Анотація

Вказується, упродовж останнього десятиліття віртуальні активи перетворилися на вагомий елемент глобальної цифрової економіки, суттєво впливаючи на фінансові ринки, інвестиційні процеси та трансформацію традиційних правових інститутів. У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану правового регулювання обігу віртуальних активів в Україні у порівнянні з європейським підходом, сформованим у Регламенті Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Дослідження зосереджене на виявленні особливостей національної моделі регулювання криптоактивів, її відповідності європейським стандартам, а також на визначенні напрямів подальшої гармонізації українського законодавства з правовим полем Європейського Союзу.

Особливу увагу приділено впливу міжнародних стандартів фінансового моніторингу, зокрема рекомендацій Financial Action Task Force (FATF), на формування вітчизняної нормативно- правової бази у сфері віртуальних активів. Проаналізовано обмеженість підходу FATF, який зосереджується переважно на питаннях протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, і обґрунтовано необхідність застосування комплексної регуляторної моделі, що охоплює також захист інвесторів, ліцензування, корпоративне управління та нагляд за діяльністю постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами.

У роботі досліджено ключові положення законопроєкту №10225 як спроби адаптації національного законодавства до вимог MiCA, а також альтернативного законопроєкту №10225- 1, який пропонує більш ліберальну, інноваційно-орієнтовану модель правового регулювання криптоіндустрії. Проведено порівняльний аналіз зазначених підходів, визначено їх переваги та потенційні ризики з погляду правової визначеності, інституційної спроможності держави та інвестиційної привабливості ринку.

У результаті дослідження окреслено основні виклики, пов’язані з гармонізацією українського законодавства з європейськими регуляторними стандартами, та запропоновано напрями подальшої імплементації положень MiCA у національну правову систему з урахуванням особливостей українського правового й економічного контексту, а також стратегічної мети європейської інтеграції України.