Особливості судового захисту права одного з батьків на участь у вихованні дитини: аналіз судової практики

Анотація

Вказується, захист прав та інтересів одного з батьків, який проживає окремо від дитини, є одним із найбільш складних і чутливих напрямів сучасного цивільного судочинства, що поєднує правові, соціальні та психологічні аспекти.

У статті досліджуються особливості судового захисту права одного з батьків на участь у вихованні дитини в умовах зростання кількості сімейних спорів та трансформації форм реалізації батьківських прав. Проаналізовано положення національного законодавства, судову практику та доктринальні підходи щодо визначення способів участі у вихованні дитини, зокрема в частині встановлення порядку спілкування та усунення перешкод у його здійсненні. Особливу увагу приділено проблемам формальності судових рішень, їх виконуваності та ефективності у випадках систематичного протидіяння з боку того з батьків, з ким проживає дитина.

У роботі обґрунтовано необхідність конкретизації судових приписів щодо форм, періодичності та технічних способів спілкування, а також доцільність ширшого застосування дистанційних форм участі у вихованні, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану, внутрішнього переміщення та перебування дітей за кордоном. Проаналізовано підходи судів до оцінки доказів перешкоджання спілкуванню та співвіднесення батьківських прав із принципом найкращих інтересів дитини.

Визначено особливості застосування заходів забезпечення позову в справах, що стосуються захисту прав та інтересів одного з батьків, який проживає окремо від дитини, та зроблено висновок про доцільність застосування з певними обмеженнями.

На підставі узагальнення судової практики та міжнародних стандартів, зокрема практики Європейського суду з прав людини, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процесуальних механізмів захисту, посилення відповідальності за невиконання судових рішень і розвитку превентивних та альтернативних форм врегулювання сімейних спорів. Стаття має на меті сприяти формуванню більш ефективної моделі судового захисту права одного з батьків на участь у вихованні дитини з урахуванням пріоритету інтересів дитини та забезпечення стабільності сімейних зв’язків.