Право на справедливий суд як джерело формування стандартів національного правосуддя: правові позиції ЄСПЛ та проблеми їх релевантного застосування в Україні

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу права на справедливий суд як одного з ключових елементів системи захисту прав людини в межах Європейської конвенції та як чинника формування стандартів національного правосуддя через практику Європейського суду. У дослідженні автор виходить з позиції про те, що практика ЄСПЛ не обмежується функцією контролю за дотриманням Конвенції, а відіграє активну роль у конкретизації та розвитку змісту права на справедливий суд, формуючи узагальнені вимоги до якості судового розгляду, мотивування судових рішень і передбачуваності судової практики. Обґрунтовано, що правові позиції ЄСПЛ у справах щодо статті 6 Конвенції можуть розглядатися як особливе джерело права, здатне коригувати та спрямовувати національне правосуддя за умови їх належного, релевантного застосування.

Окрему увагу автором приділено аналізу практики українських судів щодо використання рішень ЄСПЛ, у межах якого виявлено тенденцію до формального цитування правових позицій Суду без належного аналізу їх застосовності до конкретних обставин справи. Показано, що така практика істотно обмежує потенціал Конвенції як інструменту реального захисту права на справедливий суд і не сприяє подоланню системних недоліків у становленні судочинства. На основі аналізу рішень ЄСПЛ щодо України окреслено основні проблеми у сфері виконання рішень Суду, зокрема повторюваність порушень, надмірну тривалість судових проваджень та неефективність внутрішніх засобів юридичного захисту.

У статті автором доведено, що ефективне виконання рішень ЄСПЛ у справах щодо права на справедливий суд має розглядатися як складова судової реформи, а не як формальний міжнародно-правовий обов’язок держави. Запропоновано нове бачення імплементації стандартів ЄСПЛ, яке полягає у системному використання правових позицій Суду як інструменту попередження порушень та підвищення якості національного правосуддя. Зроблено висновок, що інтеграція практики ЄСПЛ у внутрішню судову аргументацію є необхідною умовою забезпечення реального змісту права на справедливий суд в Україні.