Доступ до інформації про полонених та зниклих безвісти в аспекті захисту національної безпеки

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз особливостей реалізації права на доступ до публічної інформації про полонених та зниклих безвісти крізь призму національного законодавства України в умовах правового режиму воєнного стану. Основну увагу приділено трансформації вітчизняного нормативного поля, що регулює порядок збору, зберігання та поширення відомостей про осіб, чия доля залишається нез’ясованою внаслідок збройної агресії.

Автор досліджує практичне застосування Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України». У статті детально розібрано правову природу Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, як основного державного джерела верифікованих даних. Аналізується роль Міністерства внутрішніх справ, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими як головних розпорядників публічної інформації у цій сфері.

Окремий акцент зроблено на правових колізіях між нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» та положеннями Кримінального процесуального кодексу України, зокрема статті 222 щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування. Доведено, що системне посилання органів досудового розслідування на таємницю слідства часто стає перепоною для реалізації законних прав родичів на отримання інформації. Розглянуто механізм «трискладового тесту» як єдиної законної підстави для обмеження доступу до даних в інтересах національної безпеки.

У роботі критично оцінюються сучасний стан законодавства у сфері регулювання доступу до інформації про полонених та осіб, зниклих безвісти за спеціальних обставин. Автор обґрунтовує необхідність чіткої законодавчої дефініції меж «службової інформації» стосовно списків на обмін, щоб запобігти зловживанням з боку посадових осіб під прикриттям воєнного стану. У висновках запропоновано конкретні зміни до національного законодавства для створення збалансованого механізму інформування сімей, який би не створював загроз обороноздатності держави.