Концепт державності як умова політичної суб’єктності

Анотація

Здійснено комплексне наукове дослідження концепту державності як правової умови політичної суб’єктності держави в адміністративно-правовому вимірі. Актуальність роботи зумовлена повномасштабною збройною агресією проти України, яка актуалізувала потребу переосмислення базових категорій публічного права крізь призму здатності держави зберігати керованість, інституційну стійкість і політичну суб’єктність в умовах воєнного стану та підвищених безпекових викликів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах державність проявляється не лише як історико-політична або конституційно-правова категорія, а й як результат ефективної адміністративно-правової організації публічної влади та спроможності системи публічного управління забезпечувати безперервність владних рішень.

У межах дослідження проаналізовано тлумачення поняття «державність» у національних та зарубіжних словникових, енциклопедичних і доктринальних джерелах, встановлено його зв’язок з історичною тяглістю державотворення, правовою спадкоємністю та інституційним самовідтворенням. Показано, що українська державність формувалася як історично накопичена здатність нації до створення, збереження й відновлення системи публічної влади навіть за умов втрати формального суверенітету, що має безпосереднє значення для розвитку адміністративного права.

Особливу увагу приділено аналізу ключових етапів українського державотворення. Доведено, що адміністративні інститути, сформовані в історико-правовому вимірі, виступають структурною рамкою реалізації політичної влади та безпеки держави.
Доведено, що рівень сформованості та стійкості адміністративно-правових інститутів безпосередньо визначає здатність держави діяти як самостійний політичний суб’єкт, забезпечувати безперервність публічного управління, легітимність влади та національну стійкість в умовах воєнного стану.

Запропоновано авторське визначення державності як історично сформованої здатності нації створювати, відтворювати й захищати власну державу, систему влади, інститути, культуру та політичну суб’єктність, що дозволяє інтегрувати історико-правовий і адміністративно-правовий підходи та розкрити державність як динамічну правову основу існування і розвитку держави в умовах підвищених безпекових викликів.