Еволюція правового регулювання протидії відмиванню коштів

Анотація

У статті досліджено еволюцію законодавчого регулювання у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) від перших законодавчих ініціатив до сучасного глобального регуляторного ландшафту. Проаналізовано ключові етапи формування антилегалізаційного законодавства, починаючи з Bank Secrecy Act 1970 року, який заклав фундамент національної системи фінансового моніторингу США через запровадження вимог щодо звітності про валютні операції та ведення обліку фінансових транзакцій.

Досліджено період посилення регуляторних заходів у 1980-1990-х роках, що характеризувався криміналізацією відмивання коштів як окремого складу злочину через Money Laundering Control Act 1986 року, стандартизацією процедур повідомлення про підозрілу діяльність шляхом запровадження Suspicious Activity Reports у 1996 році та розробкою національної стратегії боротьби з фінансовими злочинами. Розглянуто трансформаційний вплив терористичних атак 11 вересня 2001 року на архітектуру глобального регулювання, що призвело до ухвалення USA PATRIOT Act з його революційними положеннями щодо розширеної належної перевірки клієнтів, заборони обслуговування оболонкових банків, обов’язкових програм ідентифікації клієнтів та посилення міжнародного обміну інформацією.

Систематизовано роль ключових міжнародних інституцій у формуванні уніфікованих стандартів, зокрема Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів через її 40 Рекомендацій; Європейського Союзу (ЄС) з послідовними Директивами з протидії відмиванню коштів; та Організації Об’єднаних Націй (ООН) через міжнародні конвенції про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Визначено основні напрями сбогоденого етапу розвитку регулювання, включаючи технологізацію процесів комплаєнсу через впровадження регуляторних технологічних інновацій на основі штучного інтелекту (ШІ), посилення міжнародної координації, розширення регуляторної сфери на постачальників послуг з віртуальними активами та підвищення уваги до корпоративної прозорості. Обґрунтовано необхідність адаптації національних систем фінансового моніторингу до глобальних стандартів.