Проблемні аспекти використання депутатського запиту як інструменту реалізації контрольних повноважень під час дії правового режиму воєнного стану

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проблематики застосування інструментів парламентського контролю в умовах дії правового режиму воєнного стану, зосереджуючись на депутатському запиті як конституційно визначеному механізмі контролю за діяльністю органів публічної влади. На основі положень Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Регламенту Верховної Ради України, Закону України «Про статус народного депутата України», а також правових позицій Конституційного Суду України окреслено конституційно-правові засади функціонування Верховної Ради України в кризових умовах і підтверджено, що контрольні повноваження парламенту мають зберігатися у повному обсязі навіть під час міжнародного збройного конфлікту.

Розкрито правову природу депутатського запиту, його відмінні риси та значення для забезпечення принципів верховенства права, поділу влади, підзвітності виконавчої влади й публічності парламентської діяльності. Деталізовано конституційні та регламентні вимоги до внесення запиту, його оголошення на пленарному засіданні, прийняття рішення про підтримку і направлення, а також до строків і порядку надання відповіді.

Окрему увагу приділено організаційним особливостям роботи Верховної Ради України під час воєнного стану (зокрема режиму «одного триваючого пленарного засідання») та їх впливу на практичну реалізацію права народного депутата на запит. Виокремлено ключові виклики: зниження передбачуваності моменту оголошення запитів через відсутність затвердженого календарного плану, ускладнення дотримання процедур, прив’язаних до «пленарного тижня», фактичне звуження можливостей подання запитів унаслідок кількісних лімітів, а також послаблення суспільно-політичного ефекту запитів у зв’язку з особливим режимом гласності й трансляції пленарних засідань. Проведено порівняльний аналіз практики реалізації права на депутатський запит до запровадження воєнного стану та після його введення, із використанням статистичних і аналітичних даних, що ілюструють зміни у частоті оголошення запитів і загальному обсязі їх застосування.

За результатами дослідження зроблено висновок про наявність процедурних бар’єрів, які можуть призводити до непропорційного обмеження контрольної функції, та обґрунтовано необхідність адаптації правового регулювання організації роботи Верховної Ради України у воєнний час із метою забезпечення реальної, а не формальної, можливості використання депутатського запиту.