Сучасний стан та шляхи вдосконалення державної підтримки ветеранів/ветеранок та членів їх сімей в Україні

Анотація

У статті досліджено нормативно-правові засади державної підтримки ветеранів/ветеранок і членів їх сімей в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії. Вихідним положенням є стаття 17 Конституції України, яка покладає на державу обов’язок забезпечувати соціальний захист громадян, що перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Проаналізовано закони України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальні послуги», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», а також підзаконні акти Кабінету Міністрів України щодо організації надання соціальних послуг, психологічної допомоги та запровадження інституту помічника ветерана. Встановлено, що правове регулювання охоплює значну кількість актів, які вирішують окремі питання підтримки, однак не завжди забезпечують зрозумілі процедури отримання послуг і однакові умови для ветеранів/ветеранок у різних територіальних громадах. Окремо розглянуто План відновлення України та Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року як документи, що визначають напрями державної політики щодо відновлення здоров’я, реабілітації, працевлаштування, житлових програм і соціальної підтримки. Обґрунтовано потребу удосконалення законодавства шляхом уточнення процедур надання підтримки, уніфікації стандартів соціального супроводу, забезпечення обміну даними між уповноваженими суб’єктами та розширення інструментів професійної інтеграції й підтримки членів сімей, у тому числі сімей загиблих (померлих). Показано, що дублювання норм ускладнює реалізацію прав, а відсутність чітких процедур спричиняє затримки в отриманні документів для призначення пенсій. Доцільно удосконалити електронну взаємодію та використання реєстрів для скорочення строків розгляду звернень і підтвердження статусів ветерану, учасника бойових дій тощо. Узагальнено, що формування цілісної та системно узгодженої моделі ветеранської політики має ґрунтуватися на принципах доступності, прозорості, міжвідомчої координації та орієнтації на довгострокову соціальну інтеграцію ветеранів/ветеранок у мирне життя.