Інформаційна безпека особистості: теоретико-правовий аспект

Анотація

У статті здійснено теоретико-правове дослідження інформаційної безпеки особистості для вироблення його чіткого і комплексного розуміння в умовах активного розвитку інформаційного суспільства та воєнного стану.

Зазначено, що в умовах цифровізації та розвитку інформаційного суспільства володіння, обробка й захист інформації безпосередньо впливають на реалізацію прав і свобод людини та рівень її особистої безпеки. Особливо в умовах воєнного стану та суспільного напруження чітко помітно, що інформаційні загрози деструктивно впливають як на окремих осіб, так і на спільноти. Залежність від інформації та інформаційної інфраструктури зумовлює підвищену вразливість особистості до маніпулятивних інформаційних впливів, дезінформації тощо.

Інформаційна безпека людини постає як комплексне багатовимірне явище, що поєднує правовий, соціальний, психологічний та світоглядний виміри.

Людина, суспільство і держава не лише є об’єктами, а й виступають активними суб’єктами забезпечення інформаційної безпеки, реалізуючи відповідні права, обов’язки та повноваження щодо захисту інформаційних ресурсів, інформаційних процесів і національних інтересів. Такий взаємозв’язок об’єктів і суб’єктів підкреслює системний характер інформаційної безпеки та обумовлює необхідність комплексного правового регулювання у цій сфері. Забезпечення інформаційної безпеки особистості має здійснюватися з дотриманням балансу між захистом національних інтересів і гарантуванням основоположних прав і свобод людини.

Зроблено висновок, що інформаційна безпека – це системне і багаторівневе явище. Вона включає в себе безпеку держави, суспільства та особистості. Людина як центральний елемент системи інформаційної безпеки потребує гарантування її конституційних прав і свобод, зокрема права на інформацію, недоторканність приватного життя, захист персональних даних та свободу вираження поглядів та ін. Інформаційна безпека людини полягає не лише у забезпеченні можливості вільно та безперешкодно бути суб’єктом інформаційних процесів, а й у гарантуванні ефективного захисту особи від неправомірного інформаційного втручання та деструктивних інформаційно-психологічних впливів.