Недоліки нормативно-правових актів, в яких закріплено права людини різних поколінь

Анотація

У даній статті проведено аналіз нормативно-правових актів міжнародного (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод тощо) та національного права (Конституція України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про освіту» тощо), а також деякі акти, так званого, «м’якого» права на предмет наявності дефектів у нормативних приписах, якими закріплено права людини різних поколінь.

У підсумку проведеного аналізу виявлено низку змістовних та технічних проблем нормативного закріплення прав людини.

У межах аналізу прав людини першого покоління (право на життя, повагу до честі і гідності, свободу та особисту недоторканість тощо) виявлено такі недоліки, як: декларативність окремих положень, внутрішня суперечність норм, використання оціночних понять, наявність юридичних тавтологій тощо. Дослідження прав людини другого покоління (право на працю, достатній життєвий рівень, освіту тощо) продемонструвало певні проблеми, серед яких: декларативний характер окремих положень та невідповідність проголошених у нормах зобов’язань держави її реальним соціально-економічним спроможностям.

У межах третього покоління особливу увагу виділено дослідженню права на мир, оскільки в сучасних реаліях для України це найбільш актуальне питання, і виявлено серйозний недолік, а саме - відсутність реального та дієвого механізму реалізації цього права.

Аналізуючи четверте покоління прав людини (право на аборт, шлюб для одностатевих пар, евтаназію тощо), було виявлено чимало недоліків. Деякі з прав четвертого покоління зовсім не отримали нормативного закріплення, що є суттєвим недоліком, оскільки суспільні відносини існують і потребують правового регулювання. Частина норм національного законодавства прямо забороняє те, що повинно було б гарантуватися правами четвертого покоління, оскільки законодавець у них вбачає суспільну небезпечність. Окремі норми є явно дискримінаційними та порушують права людини.