Просторовість права в умовах воєнного стану

Анотація

У статті в межах проблематики загальної теорії права здійснено аналіз взаємодії права і простору в умовах воєнного стану на прикладі повномасштабної війни в Україні. Обґрунтовано, що воєнний стан як винятковий правовий режим трансформує не лише механізм правового регулювання, а й матеріальне середовище його реалізації, утворюючи нові «нормативні простори» (укриття, блокпости, зони обмеженого доступу, тимчасово окуповані території) та змінюючи звичні режими мобільності. На підставі ідей просторового повороту та правової географії уточнено розрізнення категорій «простір» і «територія», а також показано, як абстрактні приписи (зокрема щодо цивільного захисту і заходів правового режиму воєнного стану) матеріалізуються у фізичній інфраструктурі та процедурних практиках доступу й контролю. Укриття інтерпретовано як простори реалізації права на життя та безпеку і водночас як індикатор ефективності правових гарантій, що залежить від просторової доступності (включно з проблемою зачинених укриттів під час повітряних тривог). Блокпости розглянуто як точки просторової концентрації юрисдикції, де перевірка документів, огляд речей і транспортних засобів перетворюють переміщення на юридично значущу дію та актуалізують дилему балансу між безпекою і правами людини через ризики широкого адміністративного розсуду. Зроблено висновок про формування в умовах війни специфічної «просторової легальності», за якої легальність набуває локалізованого та інфраструктурно-процедурного характеру.

Доведено евристичність концепції просторової справедливості для оцінювання нерівного доступу до захисту і послуг та непропорційного впливу обмежень у різних локаціях. Автором акцентовано увагу на тому, що просторові прояви права мають бути комунікативно зрозумілими для адресата (визначені межі, правила доступу, передбачувані наслідки). Відповідно, в статті запропоновано мінімальні критерії просторової справедливості як інструмент збереження верховенства права за надзвичайних умов, серед яких виокремлено доступність, рівність розподілу, процедурна рівність, компенсація. Таким чином, ообґрунтовано актуальність наукового розвитку доктрин, здатних зберігати гуманістичне ядро права в умовах просторових трансформацій під час дії воєнного стану.