Принципи правотворчої діяльності: теоретико-правова характеристика

Анотація

У статті здійснюється теоретико-правова характеристика принципів правотворчої діяльності, зокрема зосереджується увага на визначенні розуміння правотворчої діяльності з нормативної позиції та наукових підходів, розкритті притаманних для неї різновидів принципів закріплених у законодавстві, які забезпечують процеси її реалізації. Оскільки, кожен з них слугує основою для формування якісного та ефективного законодавства, яке ставить собі за мету уникнення різного роду прогалин та колізій.

Зазначається, що правотворча діяльність представляється такою діяльністю, яка здійснюється відповідними суб’єктами до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та інші суб’єкти, які передбачені законом щодо видання нормативних актів. Кожен з них приймає нормативно-правові акти різної юридичної сили, зокрема закони та підзаконні нормативні акти, які посідають відповідне місце в ієрархії законодавства.

Детально розкривається значення принципів правотворчої діяльності, зокрема відмічається, що кожна демократична та правова держава не може обійтись без них в процесі прийняття нормативно-правових актів. Автором був взятий за основу перелік принципів визначених законодавцем, зокрема здійснено характеристику принципу верховенства права, який полягає у реалізації основних ідей, уявлень про цінність та ідеали норм права, а також частково включає принцип законності, що передбачає дотримання законів, принцип юридичної визначеності, який вимагає чіткого формулювання змісту норм права, принцип запобігання зловживанню повноваженнями, який спрямований на недопущення прийняття протиправних рішень, принцип рівності та недискримінації стосовно забезпечення однакових умов для реалізації прав та свобод людини, принцип доступу до правосуддя щодо непорушності реалізації права людини на звернення до суду. Окремо, розглядаються принцип пріоритетності утвердження прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів, які мають особливе суспільно-політичне значення. Також, здійснено аналіз принципів демократизму, пропорційності, необхідності та обґрунтованості, системності, науковості, ресурсної забезпеченості. Визначено, що всі закріплені принципи у своїй сукупності спрямовані на забезпечення інтересів суспільства та встановлення порядку в сфері правотворчої діяльності.