Напрями реформування Державної митної служби України як органу правопорядку: інституційні та нормативні проблеми

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз напрямів реформування Державної митної служби України в контексті трансформації її інституційної ролі як органу правопорядку та складової системи забезпечення економічної й митної безпеки держави. Доведено, що в умовах воєнного стану, зростання транснаціональних загроз, активізації контрабандних схем і ускладнення транскордонних товаропотоків фактичний функціональний мандат Державної митної служби України суттєво виходить за межі традиційної фіскально-адміністративної моделі, однак не отримує належного нормативного закріплення.

Встановлено, що чинне нормативно-правове регулювання діяльності Державної митної служби України має фрагментарний характер, характеризується домінуванням підзаконних актів і відсутністю цілісної законодавчої концепції її розвитку, у тому числі як органу правопорядку. Така ситуація зумовлює структурну невідповідність між фактичними завданнями митних органів у сфері протидії контрабанді й економічній злочинності та їх формально визначеним місцем у системі органів державної влади, а також обмежує розвиток правоохоронної, аналітичної та превентивної складових діяльності митної служби.

Особливу увагу приділено аналізу євроінтеграційних чинників реформування митної служби, положень стратегічних документів Європейського Союзу, а також національних програмних актів, що визначають напрями трансформації Державної митної служби України в контексті реформування системи органів правопорядку. З урахуванням принципів функціональної спеціалізації та узгодженості кримінальної юстиції критично оцінено пропозиції щодо наділення Державної митної служби України повноваженнями здійснення досудового розслідування контрабанди.

Обґрунтовано концептуально альтернативний підхід до подальшого інституційного розвитку Державної митної служби України, який передбачає законодавче закріплення її належності до сектору безпеки і оборони, посилення ролі закону у визначенні правового статусу та повноважень митних органів, а також надання їм статусу суб’єкта оперативно-розшукової діяльності без підміни функцій органів досудового розслідування.