Інститут реабілітації у контексті розвитку сучасного конституціоналізму

Анотація

У статті здійснено дослідження поняття та ознак інституту реабілітації у контексті розвитку сучасного конституціоналізму. Відзначено, що інститут реабілітації є важливим інститутом правосуддя, шо спрямований на відновлення справедливості, захист прав і свобод особи, а також на підтримку довіри суспільства до системи правосуддя. У статті висвітлено еволюцію підходів до тлумачення сутності реабілітації, її основних функцій та ознак як у юридичному, так і соціальному аспектах. Акцентується на тому, що реабілітація не обмежується формальним виправданням особи, незаконно притягнутої до кримінальної відповідальності, а охоплює також публічне спростування безпідставних обвинувачень, відшкодування матеріальних і моральних
збитків, відновлення честі, гідності та репутації.

У статті також аналізується чинне національне законодавство, яке передбачає певні правові гарантії реабілітації, але водночас має суттєві прогалини. Процедура реабілітації визначається складністю та формалізмом, відсутністю оперативних механізмів компенсації, а також недостатньою підтримкою реабілітованих осіб. Це ускладнює практичне відновлення порушених прав і негативно впливає на рівень довіри до судової системи. Розкрито проблеми, які недостатньо розкриті у науковій літературі, зокрема питання суспільної довіри, механізми публічного вибачення з боку держави, а також потреба у створенні комплексної системи соціально- психологічної допомоги особам, які постраждали від неправомірних переслідувань.

Обґрунтовано необхідність реформування законодавства з метою забезпечення реального, а не декларативного відновлення прав. Запропоновано практичні шляхи удосконалення інституту реабілітації, серед яких розширення підстав для її застосування, запровадження інституту суспільного вибачення, а також створення систем психологічної та соціальної підтримки. Ефективна реабілітація є однією з ключових умов функціонування правової держави і критично важливою для відновлення суспільної довіри до органів правосуддя, що робить її актуальною темою для подальших досліджень і законодавчих змін.