Глобалізація як чинник трансформації форми правління сучасної держави

Анотація

Стаття присвячена дослідженню впливу глобалізаційних процесів на форму правління сучасної держави. Глобалізація розглядається як об’єктивна тенденція інтернаціоналізації різноманітних сфер суспільного життя, що справляє істотний вплив на трансформацію державно-правових інститутів, норм і відносин на всесвітньому, макрорегіональному та внутрішньодержавному рівнях. Аналізуються широкомасштабні модернізаційні перетворення другої половини ХХ століття, які спричинили формування якісно нової геополітичної конфігурації та зумовили перехід від однополярної до багатополярної моделі світового розвитку. Досліджується правова глобалізація як процес формування загальносвітової системи правових норм, у якому міжнародне право, національне право та право міжнародних господарських об’єднань перебувають у стані тісної взаємозалежності. Встановлено, що універсалізація державно-правової сфери становить один із ключових вимірів глобалізаційних процесів, що проявляється в гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами та визнанні примату міжнародного права над національним. Розглядаються універсальні тенденції деконцентрації, децентралізації та деволюції, які набувають особливої актуальності в умовах глобалізованого світу. Аналізується формування «європейської конституційної моделі», спільної для західноєвропейських та східноєвропейських
держав, яка охоплює принципи конституційного ладу, положення щодо регулювання інститутів державної влади та норми у сфері захисту прав і свобод людини. Обґрунтовується необхідність переосмислення змісту та обсягу поняття форми правління сучасної держави з урахуванням механізмів взаємодії національних владних інститутів із наднаціональними структурами. Визначено елементи доктринальної оцінки форми правління в умовах глобалізації, зокрема спосіб конституювання публічної влади, участь народу в наданні повноважень органам влади, порядок делегування суверенних прав на наднаціональний рівень та роль судової влади. Акцентується увага на проблемі збереження балансу між національними та глобальними інтересами як ключовому виклику для сучасної держави.