Суддівський розсуд в умовах глобальних трансформацій сучасного суспільства

Анотація

Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що попри складність і багатогранність поняття суддівської дискреції (розсуду) та невтихаючі дискусії щодо критеріїв застосування такої форми правозастосовної діяльності, розсуд на тлі глобальних трансформацій сучасного суспільства практично не фігурує в юридичних розвідках правозастосовної тематики. Прагнучи мінімізувати виявлену прогалину в науковому доробку й проаналізувати стан функціонуванням дискреційних повноважень в умовах сьогодення, у статті поставлено за мету дослідити функціонування суддівського розсуду в умовах глобальних трансформацій сучасного суспільства. При цьому, задля концептуального осмислення поняття розсуду й проблем його застосування в сучасних реаліях, дану наукову розвідку вирішено здійснити у філософсько-правовому ключі. Використовуючи такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія, першорядну роль відведено соціодинамічному підходу, за допомогою якого вдалося прийти до висновку, що глобальні трансформації сучасного суспільства зумовили також відповідні зрушення й у політичній та правовій сферах. Звідси дедалі очевиднішою стає розбіжність між стрімкою еволюцією правових відносин та відносною незмінністю законодавчої бази, а тому зростає нагальна потреба в перегляді суті та діапазону дискреційних повноважень, як засобу нівелювання прогалин між названими розбіжностями. Тож автором статті відстоюється думка, що методологія застосування дискреційних повноважень потребує перегляду низки її теоретичних засад. Такий перегляд має ґрунтуватися на комплексних підходах до розуміння та реалізації права, які дозволять об’єднати переваги різних методологічних підходів й тим самим підвищити відповідність між внутрішнім переконанням суб’єктів правозастосування та реальними обставинами конкретної справи. На переконання автора це можливо реалізувати у спосіб розширення меж дискреційних повноважень у сторону судового активізму, спрямованого на оптимальне поєднання правозастосовних та правотворчих аспектів судочинства. Окрему увагу в статті було приділено новим принципам здійснення судочинства, сформованими під впливом нинішніх суспільно-політичних процесів, зокрема залучення технологій штучного інтелекту, узаконення суддівського активізму тощо.