Євроінтеграційний вектор розвитку державного управління у сфері цивільної безпеки

Анотація

Проаналізовано особливості євроінтеграційного вектору розвитку державного управління у сфері цивільної безпеки України, визначено основні тенденції, проблеми та перспективи гармонізації національної системи цивільної безпеки із стандартами Європейського Союзу для підвищення ефективності державної політики у сфері безпеки населення. Дослідження побудоване на комплексному методологічному підході, який передбачає інтеграцію теоретичних, аналітичних та емпіричних методів з метою всебічного вивчення євроінтеграційного вектору розвитку державного управління у сфері цивільної безпеки України. Євроінтеграційний вектор розвитку державного управління у сфері цивільної безпеки України є складним, багаторівневим і системним процесом, який охоплює правові, інституційні та управлінські трансформації. Адаптація національного законодавства до стандартів ЄС, участь у європейських механізмах реагування на надзвичайні ситуації, впровадження принципів «доброго врядування» та цифрових технологій формують нову парадигму забезпечення цивільної безпеки в Україні. Незважаючи на наявні проблеми – інституційну інерцію, ресурсні обмеження та складні безпекові умови, зумовлені війною – обраний євроінтеграційний курс є стратегічно правильним і відкриває можливості для побудови сучасної, ефективної та стійкої системи цивільної безпеки, що відповідатиме потребам суспільства й найкращим європейським практикам. Запропоновані рекомендації мають універсальний характер і можуть застосовуватися у різних сферах державної діяльності, що регулюються нормативно-правовими актами. Виявленні прогалини і слабкі місця у системі державного управління цивільною безпекою, що дозволяє оптимізувати процеси прийняття рішень, планування та реагування на надзвичайні ситуації. Окреслені проблеми які необхідно усунути для гармонізації національного законодавства з міжнародним. Розглянуто державне управління цивільною безпекою в Україні з точки зору євроінтеграції. Узагальнено правові, інституційні та управлінські аспекти реформ, виявлено слабкі місця системи та запропоновано можливі рішення для їх покращення. Особлива увага приділяється впровадженню європейських стандартів, цифрових технологій та підвищенню кваліфікації персоналу.