Публічно-приватне партнерство: оновлення рамки взаємодії суб’єктів космічної діяльності

Анотація

Сфера космічної діяльності, яка історично формувалася як простір виключно державних політичних амбіцій та наукових і стратегічних ініціатив, сьогодні дедалі більше трансформується в комплексний інституційний режим, де публічні та приватні суб’єкти взаємодіють у режимах, що виходять за межі класичних адміністративно-правових моделей. Розвиток сучасної космічної економіки, особливо на прикладі економічно розвинутих країн світу, демонструє, що саме інноваційно-орієнтовані публічно-приватні партнерства можуть стати провідним механізмом створення нових технологій, забезпечення сталості космічної інфраструктури та формування довгострокових національних стратегій освоєння й використання космічного простору. Україна стоїть перед періодом глибокої трансформації системи публічного управління, і космічною галуззю зокрема, що зумовлено як внутрішніми нормативними змінами, так і потребою адаптації до нової безпекової реальності та глобальних тенденцій. У статті досліджено трансформацію правових та інституційних механізмів публічно-приватного партнерства в контексті розвитку космічної галузі України. Розглядається зміна загальної законодавчо визначеної логіки публічно-приватного партнерства, яка впливає на можливість формування ефективної системи публічно-приватного партнерства в космічній галузі, на здатність держави залучати інвестиції та інтегруватися у глобальні космічні програми й забезпечувати баланс між внутрішніми оборонними потребами та цивільним розвитком космічної галузі. Встановлено, що ефективність публічно-приватного партнерства у космічній сфері з одного боку, завдяки оновленню законодавчого регулювання, обумовлюється новою моделлю взаємодії суб’єктів космічної діяльності, у межах якої критичним елементом стають режими управління правами інтелектуальної власності, доступу до технологій подвійного призначення та залучення приватних інвестицій. А з іншого – залежить від створення масиву спеціалізованих нормативно-правових актів, що забезпечує баланс між безпековими інтересами держави, комерціалізацією результатів НДДКР та міжнародними зобов’язаннями України. Обґрунтовано, що впровадження спеціальних інституційних механізмів, зокрема, статусу Державного космічного агентства України як координаційного центру публічної складової відносин публічно-приватного партнерства та модернізованого процедурного режиму цих відносин здатне підсилити глобальну інтеграцію України та забезпечити стійкий розвиток національного космічного сектору.