Міжнародно-правове регулювання оборонних закупівель: системний аналіз глобальних та регіональних механізмів

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз системи міжнародно-правового регулювання оборонних закупівель через дослідження глобальних та регіональних механізмів контролю за торгівлею озброєннями. Встановлено, що Договір про торгівлю зброєю (Arms Trade Treaty) став першою юридично обов’язковою угодою під егідою ООН, яка гармонізувала правила експорту та імпорту звичайних озброєнь, зберігаючи при цьому суверенне право держав на регулювання внутрішнього обігу зброї. Договір спрямований на запобігання незаконному переміщенню озброєнь, протидію ризикам повторного потрапляння зброї до неналежних осіб та забезпечення оцінки можливих наслідків експорту щодо порушень прав людини і воєнних злочинів.

Досліджено роль Угоди про державні закупівлі (GPA) Світової організації торгівлі у створенні умов для взаємного відкриття ринків закупівель між країнами-учасницями. Встановлено, що GPA охоплює оборонні закупівлі лише частково, оскільки держави використовують широкі винятки для вилучення закупівель зброї, військової техніки та компонентів подвійного призначення з-під дії угоди, виправдовуючи це необхідністю захисту суверенітету та оборонної промисловості.

Проаналізовано механізми спільних закупівель у рамках НАТО, які дозволяють країнам- учасницям узгоджувати вимоги до оборонних ресурсів та укладати спільні контракти. Виявлено, що рамкові домовленості НАТО забезпечують скорочення витрат, впровадження уніфікованої логістики та нарощування військового потенціалу, проте стикаються з перепонами у вигляді різниці парламентських процедур затвердження та відсутності повної уніфікації технічних стандартів.

Детально розглянуто Директиву ЄС 2009/81/ЄС, яка відіграє центральну роль в уніфікації процесів оборонних закупівель у Європейському Союзі. Директива забезпечує формування єдиного регуляторного підходу, стимулює інтеграцію ринків та розвиток конкурентного середовища у рамках Європейської оборонної технологічної і промислової платформи. Встановлено, що впровадження директиви призвело до збільшення прозорості та покращення доступу до ринку для європейських виробників, хоча зберігаються розбіжності в національних підходах до застосування положень.

Доведено, що сучасна система міжнародно-правового регулювання оборонних закупівель характеризується багаторівневістю та фрагментарністю, поєднуючи глобальні стандарти контролю за торгівлею зброєю з регіональними механізмами інтеграції оборонних ринків та збереженням широкої національної автономії у питаннях безпеки.