Ґенеза поняття спору у міжнародному праві

Анотація

У статті досліджено еволюцію поняття «спір» у міжнародному праві – від прагматичного підходу, закладеного у Гаазьких конференціях 1899 і 1907 років та в проєктах міжнародно-правових актів Ліги Націй, до формулювання й подальшого розвитку «формули Мавроматіса» у практиці Постійної палати міжнародного правосуддя та Міжнародного суду ООН. Продемонстровано, що ранні міжнародні договори та доктринальні джерела оперували спорідненими, але неуніфікованими термінами («спір», «конфлікт», «розбіжності» тощо), уникаючи чіткого визначення. Вирішальним етапом для становлення поняття спору стала поява «формули Мавроматіса», згідно з якою спір розуміється як «розбіжність з питання права або факту, конфлікт юридичних позицій чи інтересів».

Міжнародний суд ООН розвинув «формулу Мавроматіса» у своїх подальших рішеннях, розширивши її зміст і виокремивши низку додаткових ознак спору: об’єктивність існування спору; необхідність взаємного зіткнення позицій; конкретність і визначеність об’єкта спору;
«народження спору» у момент, коли вимога однієї сторони зустрічає відмову або заперечення
іншої; незалежність від форми вираження: для констатації існування спору не обов’язково, щоб позиції сторін були письмово зафіксовані – вони можуть імпліцитними чи випливати з конклюдентних дій; критерій «чітко вираженого оспорювання», згідно з яким спір передбачає не просто уявну розбіжність інтересів, а саме реальний конфлікт правових позицій, виражений у формі вимоги та заперечення.

На основі аналізу міжнародної судової практики та доктрини автор окреслює елементи, що надають спору міжнародного характеру: участь суб’єктів міжнародного права, предмет спору, що регулюється міжнародним правом, «викристалізованість» і взаємне визнання (або об’єктивне встановлення) претензій, а також збіг об’єкта і предмета у взаємних вимогах сторін. Розглянуто співвідношення понять «спір», «конфлікт» і «ситуація», а також традиційний поділ на «юридичні» та «політичні» спори, який піддається критичному переосмисленню.

Автором запропоновано авторське визначення поняття «міжнародний спір» під яким слід розуміти точно сформульовані (викристалізувані), взаємновизнані або об’єктивно встановлені суперечності, що виникають на підставі норм міжнародного права у відносинах між суб’єктами міжнародного права (сторонами спору) через їхню незгоду з питань права або факту, конфлікт юридичних позицій чи інтересів щодо чітко окреслених об’єкта і предмета спору, які збігаються у взаємних претензіях сторін спору. У підсумку доводиться, що чіткість дефініцій і класифікацій безпосередньо підвищує ефективність мирного врегулювання міжнародних спорів і зменшує ризик їх ескалації.