Інституційно-процедурна трансформація переговорного механізму вступу до Європейського Союзу

Анотація

У статті проаналізовано особливості реформування переговорного процесу щодо членства в ЄС у контексті розширення на схід, з метою формування пропозицій до якісних та ефективних переговорів ЄС та України. Визначено, що фактично весь процес європейської інтеграції завжди формувався на засадах прагнення до зміцнення ліберальної демократії в усій Європі. Участь у нових європейських інституціях була можливою для держав, що характеризувались демократичними системами та дотриманням політичних та громадянських прав. Констатовано, що геополітичні зміни в Європі в 90-х роках надали окремим країнам перспективи членства в ЄС, що стало важливим фактором у формуванні внутрішньої та зовнішньої політики цих країн. Відповідно спільною метою об’єднаної Європи стало зміцнення демократії та побудова ринкової економіки. Держави-члени ЄС досить активно підтримували країни колишнього радянського табору у прагненні побудови демократії. Крім того, проаналізовано різницю у строках приєднання до ЄС різних країн. Відповідно різниця у тривалості переговорних процесів залежить від внутрішніх та зовнішніх політичних чинників, а також від часу, необхідного країні-заявнику для проведення правових реформ, що відповідають вимогам ЄС. Цей строк залежав від базової «точки відліку» в межах наявного в державі правового порядку, засад формування інституційної системи та рівня економічної спроможності.

Наголошується, що ідея, закладена в формування Копенгагенських критеріїв членства, не пов’язана лише з кількісними показниками, вона напряму залежить від якісного аналізу та думки експертів в різних сферах, що можуть досить широко дивитись на кожен із показників та визначати його, зважаючи на реалії, в яких перебуває країна. Автором зроблено висновок, що сьогодні ЄС стикається з необхідністю визначення компромісних позицій в межах третьої фази розширення, де є країни Західних Балкан та Східної Європи, кожна з яких має свої політичні, безпекові та інші перестороги, а з іншого боку в ЄС назріла потреба стати значним геополітичним актором.