Історико-правовий аналіз формування експертних служб у системі правоохоронних органів

Анотація

Вказується, функціонування експертних служб є ключовим питанням сучасної юридичної науки та практики, оскільки якісне судово-експертне забезпечення є необхідною умовою об’єктивності правосуддя. Розвиток цієї сфери пройшов шлях від поодиноких випадків застосування спеціальних знань до створення потужної інституційної системи експертних служб сектору безпеки та оборони. Це відображає перехід правової системи від суб’єктивних рішень до моделі, орієнтованої на науково обґрунтовані докази. Судово-експертна діяльність слугує інструментом встановлення об’єктивної істини на етапі досудового розслідування, полегшуючи виконання правоохоронними органами їхніх завдань.

Стаття присвячена комплексному дослідженню історичних етапів формування та розвитку судово-експертної діяльності. Автор аналізує витоки застосування спеціальних знань у судовому процесі в античних правових системах, норми «Руської Правди» як джерела раннього права на українських землях, а також інституціоналізацію судової експертизи у різні періоди державтотворення. Розкривається еволюція нормативно-правового регулювання експертної діяльності, зокрема законодавчі ініціативи XX–XXI ст. та сучасні виклики правового реформування. Особлива увага приділена ролі судово-експертних установ у кримінальному провадженні, співвідношенню державних і незалежних експертів, а також впливу європейських стандартів, у т.ч. положень Дорожньої карти з питань верховенства права. Автор доводить, що судова експертиза як правовий інститут пройшла шлях від епізодичних свідчень до системної галузі знань і є сьогодні предметом нормативної трансформації в межах євроінтеграційної стратегії України. У підсумку окреслено пріоритетні напрями подальших досліджень і реформ: цифровізація експертної сфери, вдосконалення правового статусу експертів, запровадження єдиних методичних стандартів та інституційна консолідація експертної системи.