Електронні докази з блокчейн-систем під час воєнного стану: проблема допустимості

Анотація

Питання допустимості доказів в сучасній юридичній доктрині важко переоцінити, адже саме ця категорія кримінального процесу є однією з гарантій його законності. Водночас, кожен з можливих видів доказів у кримінальному провадженні містить систему власних ознак та особливостей, що мають зв’язок з його допустимістю. Стосується це і блокчейн-систем. Варто зауважити, що станом на сьогодні, коли в Україні діє воєнний стан, ситуація з забезпеченням належного кримінального провадження дещо ускладнилася.

В рамках цієї роботи було висвітлено розуміння блокчейн-систем, їх переваг та недоліків. За авторським алгоритмом проведено дослідження та аргументовано належність блокчейн-систем до електронних доказів. Даний алгоритм включав виокремлення ознак електронних доказів, про які йдеться в науковій літературі, та співставлення їх з ознаками блокчейн-систем. Як результат, констатовано – блокчейн-системи належать до електронних доказів.

Звернено увагу на те, що у справах, де фігурує блокчейн, сам блокчейн є джерелом доказів, а криптовалюта – власне доказом, адже вона є цифровим активом, існує завдяки блокчейн-технології, фіксується у вигляді транзакцій у блокчейні, не існує поза відповідною блокчейн-мережею.

Також у статті здійснено огляд та наведено змістовну характеристику найпоширеніших слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження, в результаті яких можна отримати блокчейн-систему як джерело доказів: огляд (ст. 237 КПК України), тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 159-166 КПК України), обшук (ст. 234 КПК України), допит (ст. 224 КПК України), проведення експертизи (ст. 242 КПК України), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 263 КПК України), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України).

Особливість допустимості блокчейн-систем як джерела доказів під час дії воєнного стану пов’язана з такими об’єктивними обставинами, як воєнні дії, що спричиняють перебої в роботі електронних мереж, відсутність стабільного доступу до Інтернету, обмежена можливість залучення спеціалістів та експертів у сфері цифрових технологій. Це, своєю чергою, ускладнює належну фіксацію блокчейн-даних, перевірку їх автентичності, документування процесу збирання доказів.

Подальших наукових досліджень потребує з’ясування ролі та значення блокчейн-систем як доказів, а також проблематика їх допустимості в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві.