Використання спеціальних знань в процесі розслідування привласнення, розтрати майна або зловживання службовим становищем

Анотація

На основі аналізу статистичних даних, щорічно з обвинувальним актом до суду направляється лише кожне третє-четверте кримінальне провадження про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, обґрунтовується актуальність та необхідність більш широкого використання спеціальних знань та залучення фахівців з метою виявлення та документування фактів вчинення таких правопорушень.

Показано стан опрацювання розглянутої проблеми в кримінально-процесуальній та криміналістичній літературі. Звертається увага на відсутність єдності поглядів науковців на поняття спеціальних знань, форм, способів та суб’єктів їх застосування.

Кримінальне правопорушення, як певний вид протиправної діяльності, відбивається в оточуючому середовищі у вигляді певних змін, які в криміналістиці називають слідами. Завдання слідчого полягає у відшуканні таких слідів, їх дослідженні та правильній інтерпретації. Зважаючи на розмаїття способів вчинення таких правопорушень, у тому числі з використанням можливостей сучасних інформаційних технологій їх виявлення та документування важко уявити без використання спеціальних знань у різних галузях виробництва, економіки, бухгалтерського обліку тощо.

Аналізуються визначення спеціальних знань, що пропонуються науковцями. Висловлюються сумніви щодо доцільності у визначенні вказувати на суб’єктів їх застосування.

Доводиться, що суб’єктами використання спеціальних знань під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем можуть бути не тільки спеціаліст та експерт, а і сам слідчий. Це є безпосереднім використанням таких знань слідчим під час проведення слідчих (розшукових) дій. Їх використання не створює такого джерела доказів як висновок експерта, проте знаходить відображення у відповідному протоколі слідчої дії і відіграє важливу роль в процесі доказування.

У висновках наводяться способи використання спеціальних знань в процесуальній та непроцесуальній формах, що використовуються під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.